Бізнес вимагає негайно відновити морський коридор через зупинку портів Великої Одеси

Українські підприємці закликають владу негайно відновити безпечний морський коридор. Зупинка портів Великої Одеси через російські атаки паралізувала експорт і поставила на межу зупинки роботу промислових гігантів. За оцінками бізнесу, країна ризикує втратити десятки мільярдів валютної виручки та сотні мільярдів гривень податкових надходжень, тож ситуацію називають критичною для експортоорієнтованих галузей.

Удари по суднах у Чорному морі змусили судноплавні компанії припинити заходи в порти Великої Одеси. Це фактично заблокувало головний експортний канал України, яким традиційно вивозиться продукція гірничо-металургійного комплексу та інших галузей економіки. Через неможливість відвантажувати товари підприємства почали зупиняти виробництво, а бізнес попереджає про тяжкі наслідки для країни. Під загрозою опинилися не лише окремі компанії, а й цілі галузі, що залежать від регулярного експорту.

Південний гірничо-збагачувальний комбінат уже розпочав процес призупинення видобутку через атаки на цивільні судна. Полтавський ГЗК, основний актив компанії Ferrexpo, ухвалив рішення зупинити роботу з третього серпня. Як пояснили на підприємстві, причинами стали неможливість відвантажувати продукцію та нестача обігових коштів, яку, зокрема, поглибило підвищення тарифів «Укрзалізниці».

Окремим ударом для експортерів стало здорожчання залізничних перевезень. Для гірничо-збагачувальних комбінатів, які й так втратили можливість відвантажувати продукцію морем, зростання логістичних витрат додатково тисне на обігові кошти та рентабельність. В умовах блокади морських портів переорієнтація на залізницю не рятує ситуацію, адже значну частину товарів неможливо вивезти альтернативними маршрутами.

Представники українського бізнесу наголошують, що повноцінної альтернативи портам Великої Одеси не існує. Дунайські порти та маршрути через Румунію чи Польщу не здатні забезпечити необхідні обсяги перевалки. Вартість такої логістики робить значну частину експорту економічно невигідною, що загрожує втратою ринків і контрактів. Для багатьох компаній морський коридор був єдиним рентабельним способом доставки продукції покупцям.

Закриття портів загрожує Україні втратою значної частини експортного потенціалу. Йдеться про десятки мільярдів валютної виручки та сотні мільярдів гривень податкових надходжень до бюджету. Зростають також ризики для валютного курсу, зайнятості та стабільної роботи промислових регіонів, які критично залежать від діяльності великих комбінатів. Скорочення експортної виручки безпосередньо впливає на стійкість гривні та наповнення державної скарбниці.

У групі «Метінвест» повідомили, що блокада вже впливає як на експорт продукції, так і на імпорт критично важливої сировини. Металургійні підприємства щомісяця потребують 230–250 тисяч тонн коксівного вугілля, альтернативних джерел якого в Україні більше немає після зупинки Покровської вугільної групи. Без такого вугілля стабільна робота металургійних потужностей опиняється під загрозою, що створює додатковий тиск на виробничі ланцюги та може призвести до подальшого скорочення виплавки сталі.

За оцінкою компанії, видобуток на Об'єднаному ГЗК у серпні може скоротитися приблизно на 30% порівняно із середнім рівнем 2025 року. Обсяг залізничних перевезень продукції гірничо-збагачувальних комбінатів може впасти на 1,3 мільйона тонн на місяць. Це своєю чергою вдарить по доходах залізниці та суміжних галузей, які обслуговують експортні потоки, а також по зайнятості в регіонах, де розташовані комбінати.

Найбільше зупинка судноплавства вдарить по поставках залізорудної сировини до Китаю і Туреччини, чавуну до США, а також заготовки та прокату до країн Південної Європи і Близького Сходу. Саме ці напрямки формують основний попит на продукцію українських гірничо-металургійних компаній, тож затримки з відновленням коридору матимуть довгострокові наслідки для позицій України на світових ринках.

Представники бізнесу підкреслюють: щоденний простій поглиблює кризу, загрожуючи хвилею звільнень та мільйонними збитками для бюджету. Саме тому відновлення судноплавства у Чорному морі має стати першочерговим завданням для держави. Від швидкості розв'язання цього питання залежить не лише виживання окремих компаній, а й макроекономічна стабільність країни загалом.