Кабмін розширив страхування воєнних ризиків для бізнесу: Київ і область у зоні підвищеного ризику
Уряд розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу, включивши Київ та Київську область до територій підвищеного ризику, збільшивши максимальну компенсацію страхової премії до 5 млн грн та розширивши перелік майна, що підлягає компенсації.
Кабінет міністрів України розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, у проєкті бюджету на наступний рік уряд передбачив окрему статтю на страхування воєнних ризиків, але бізнесу потрібна підтримка вже сьогодні, тому було прийнято рішення розширити чинну програму.
Ключовою зміною стало включення Києва та Київської області до переліку територій підвищеного ризику. Це означає, що підприємства, розташовані в столиці та регіоні, тепер можуть розраховувати на компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок російських атак. Раніше такі території не входили до відповідного переліку, що обмежувало доступ бізнесу до державної підтримки.
Уряд також розширив перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію. Зокрема, до нього включили пальне та транспорт для його перевезення і зберігання. Крім того, до переліку додали сільськогосподарську техніку, вантажівки та причепи. Це суттєво розширює можливості для аграрного сектору та логістичних компаній, які найбільше постраждали від війни.
Максимальну компенсацію страхової премії для одного підприємства збільшено з 3 до 5 мільйонів гривень на рік. Цей механізм тепер поширюється і на орендоване майно, а вимоги до договорів страхування спрощено. Такі зміни покликані зробити програму доступнішою для ширшого кола бізнесів, зокрема малих і середніх підприємств, які не завжди мають ресурси для укладання складних страхових угод.
Окрім розширення страхової програми, цього тижня уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості. Пільгові кредити тепер можна буде залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації підприємств переробної промисловості, а також для поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі. Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку, а максимальний ліміт для групи пов'язаних компаній становитиме 1 мільярд гривень.
«Ми приймаємо ці рішення в умовах обмеженого фінансового ресурсу. Але підтримка підприємців необхідна, щоб український бізнес міг продовжувати працювати, зберігати робочі місця та сплачувати податки», — зазначив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
За оцінками міністра економіки Олександра Кравченка, через російські удари український бізнес може зазнати збитків на 10 мільярдів доларів. У зв'язку з цим у Кабміні розглядають можливість створення спеціального страхового фонду для допомоги бізнесу, який потерпає від атак Росії. Для його наповнення планують, зокрема, підвищити розмір податку на додану вартість.
Ймовірне підвищення ПДВ вже заклали у проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд пропонує підвищити податок з 20% до 21%, але для цього доведеться змінювати законодавство. Голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що підвищення ставки ПДВ матиме доволі помірний вплив на інфляцію в Україні. За його словами, оцінювати цей крок важливо не лише з погляду внеску вищого ПДВ в інфляцію, а й з фокусу зменшення витрат бізнесу, підтримки інвестицій та економічної активності завдяки можливості застрахувати воєнні ризики, що, навпаки, має стримати зростання цін.
Таким чином, розширення програми страхування воєнних ризиків є частиною ширшої стратегії уряду з підтримки бізнесу в умовах повномасштабної війни. Включення Києва та Київської області до зони підвищеного ризику, збільшення максимальної компенсації та розширення переліку майна покликані забезпечити стабільнішу роботу підприємств, збереження робочих місць та надходження до бюджету. Водночас питання наповнення страхового фонду залишається відкритим і потребує додаткових законодавчих рішень.
