Криза в металургії України: зупинка заводів б'є по портах, залізниці та робочих місцях
Українська металургія переживає одну з найглибших криз за час війни через російські удари, дефіцит електроенергії, проблеми з логістикою та нові обмеження ЄС. Зупинка заводів уже позначається на суміжних галузях, а експортні та внутрішні ринки стрімко скорочуються.
Українська металургія опинилася на межі виживання через поєднання російських ударів, дефіциту електроенергії, логістичних проблем і нових торговельних обмежень ЄС. Зупинка металургійних комбінатів уже призвела до різкого падіння виробництва та позначається на роботі портів, залізниці й машинобудування. Галузь, яка до повномасштабної війни забезпечувала близько 10,3% ВВП, торік скоротила свій внесок до приблизно 5,5%.
Після російських атак у серпні-вересні зупинилися «Запоріжсталь», «Каметсталь» та ArcelorMittal Кривий Ріг. У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося на 57,3%. У «Метінвесті» заявили, що нові виклики поставили українську металургію «на межу виживання». Через зупинку меткомбінатів скорочується і робота суміжних підприємств: виробництво на гірничо-збагачувальних комбінатах у серпні впало приблизно на 40%.
Ситуацію одночасно погіршують висока вартість та дефіцит електроенергії, блокада морських портів, підвищення залізничних тарифів, дефіцит локомотивів і вагонів, а також нові торговельні обмеження ЄС. За оцінкою генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 40% роботи «Укрзалізниці», 30-40% вантажної бази портів і 10-20% роботи машинобудування. Тому подальше скорочення виробництва може мати наслідки далеко за межами самої металургії.
Криза створює й соціальні ризики. За даними GMK Center, галузь забезпечує близько 70 тис. прямих робочих місць і ще приблизно 280 тис. — у суміжних секторах. Великі комбінати залишаються ключовими роботодавцями та платниками податків у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам'янському та інших промислових містах. Водночас терміни відновлення зупинених підприємств наразі невідомі. За словами Зінченка, відновлення великих потужностей може тривати довго через необхідність розбору завалів, виготовлення нового обладнання та складність його доставки під час війни.
Окремим викликом для галузі є доступ до європейського ринку. Раніше понад 80% українського металургійного експорту спрямовувалося до ЄС. Нові квоти ЄС, які діють із липня 2026 року, можуть скоротити постачання української металопродукції на 60% проти 2025 року — до близько 1,05 млн тонн. У «Метінвесті» оцінюють, що разом із витратами на CBAM нові обмеження можуть коштувати компанії майже 700 млн євро експортної виручки на рік. «Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів», — додав Станіслав Зінченко.
Паралельно Україна швидко втрачає і внутрішній ринок. Якщо раніше частка імпорту в споживанні сталі становила 10-20%, зараз вона наблизилася до 50%. Із приблизно 4 млн тонн внутрішнього споживання вже близько 2 млн тонн припадає на імпорт, переважно з Туреччини та Китаю. Крім того, у серпні цього року експорт чавуну з України впав до нуля через блокаду портів, а експорт сталевих напівфабрикатів знизився на 76% порівняно з липнем 2026 року та на 71% у річному вимірі.
У галузі пропонують комплексні рішення для виходу з кризи. Серед них — створення окремого Фонду відновлення ГМК за аналогією з енергетичним сектором; запровадження компенсаційного механізму для зруйнованих підприємств із можливим фінансуванням до 100 млн доларів на проєкт; залучення міжнародної допомоги та конфіскованих російських активів. Також пропонують переговори з ЄС щодо пом'якшення квот для української сталі та спеціальний режим CBAM на період війни.
Критичним залишається відновлення морської логістики. За оцінками галузі, без стабільної роботи чорноморських портів металургійні комбінати не зможуть вийти на економічно виправдані обсяги виробництва. У галузі попереджають, що без комплексної підтримки Україна ризикує одночасно втратити експортні ринки, внутрішній ринок і виробничу базу, від якої залежать залізниця, порти, машинобудування та економіка промислових регіонів.
7
