Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% на тлі зростання інфляції

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 15% до 15,5% річних. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час пресконференції. Регулятор пояснив крок стійким зростанням фундаментального інфляційного тиску та очікуваним прискоренням загальної інфляції за підсумками поточного року.

За даними Нацбанку, у червні споживча інфляція дещо сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка краще відображає фундаментальні цінові тенденції, прискорилася до 8,1%, перевищивши прогноз регулятора. У НБУ зазначають, що останніми місяцями фундаментальний інфляційний тиск став стійкішим через зростання витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.

Оновлений прогноз передбачає, що за підсумками 2026 року споживча інфляція становитиме 10%, а базова — 9,2%. У Нацбанку пояснюють це розширенням бюджетних стимулів, подальшим зростанням витрат бізнесу на оплату праці, а також вторинними ефектами від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні. Водночас регулятор прогнозує, що у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%, а до цільового рівня 5% повернеться наприкінці 2028 року. Цьому мають сприяти скорочення бюджетного дефіциту, зменшення дисбалансів на ринку праці, кращі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці та ефект від жорсткішої монетарної політики.

Підвищення облікової ставки спрямоване на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань. Як заявив Андрій Пишний, регулятор готовий і надалі використовувати монетарні інструменти, зокрема додатково посилювати процентну політику, якщо це буде необхідно для стримування інфляційного тиску.

Попри посилення інфляційного тиску, Нацбанк поліпшив прогноз економічного розвитку. За оцінками регулятора, у другому кварталі реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Відновленню сприяли стабілізація роботи енергосистеми та збільшення державних видатків після зниження невизначеності щодо міжнародної фінансової допомоги. Водночас економічне зростання й надалі стримують інтенсивні російські атаки на логістичну інфраструктуру, енергетику та об'єкти бізнесу.

З огляду на масштабні бюджетні стимули, локалізацію виробництва озброєння та очікувано кращий урожай, НБУ підвищив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,8%. У 2027–2028 роках економіка, за оцінками регулятора, зростатиме приблизно на 3% щороку завдяки збільшенню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу, стабілізації енергетичного сектору та відновленню аграрного виробництва.

Більшість учасників фінансового ринку напередодні засідання прогнозували, що НБУ збереже облікову ставку на рівні 15%, оскільки суттєвих передумов для зміни монетарної політики наразі не вбачалося. Облікова ставка є основним інструментом монетарної політики НБУ. Вона впливає на вартість ресурсів для банків, а через це — на ставки за кредитами, депозитами та дохідність фінансових інструментів. Її рівень є одним із факторів, що впливають на інфляцію, валютний ринок і привабливість гривневих активів.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення НБУ утримував облікову ставку на рівні 10% річних. У червні 2022 року регулятор різко підвищив її до 25%, де вона залишалася понад рік. З другої половини 2023 року центробанк розпочав цикл пом'якшення монетарної політики. Протягом 2024 року ставка поступово знижувалася, однак наприкінці року через посилення інфляційного тиску НБУ повернувся до її підвищення. У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а в березні — до 15,5%. На цьому рівні вона зберігалася до кінця 2025 року. У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом'якшення політики, знизивши ставку до 15%. У березні та квітні регулятор залишав її без змін. Востаннє її переглядали у червні, коли регулятор також не став змінювати параметри монетарної політики. Тоді в НБУ пояснювали рішення необхідністю утримати інфляцію під контролем, підтримати стійкість валютного ринку та зберегти привабливість гривневих заощаджень.