Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро
Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт № 14327-д, який має узгодити українське законодавство з вимогами ЄС для членства в SEPA. Це створить умови для швидших і дешевших переказів у євро.
Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 14327-д, який стане першим кроком до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Документ має привести українське законодавство у відповідність до вимог ЄС, яких потрібно дотриматися для членства в цій системі. За даними окремих медіа, за законопроєкт проголосувало 249 народних депутатів, хоча одне з видань називає цифру 258. Остаточна кількість голосів поки не уточнена, тому варто дивитися на офіційні дані парламенту.
Єдина зона платежів у євро передбачає, що перекази в євро між країнами-учасницями здійснюються за єдиними правилами. Для користувачів це означає швидші та дешевші перекази, адже скорочується кількість посередників і комісій. За оцінками видання «Правда», економія для громадян і бізнесу може сягати 10 мільярдів гривень на рік. Саме ці очікувані вигоди є головним практичним аргументом на користь законопроєкту.
Крім технічної гармонізації, йдеться і про фінансову співпрацю з міжнародними партнерами. За інформацією видання NV, приєднання до SEPA є однією з умов підтримки України з боку Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Тобто ухвалення відповідних змін є частиною ширшої програми взаємодії України з міжнародними фінансовими інституціями, а не окремим внутрішнім рішенням.
Законопроєкт передбачає створення реєстру персональних банківських рахунків і сейфових скриньок. Як зазначила народна депутатка Анастасія Василевська-Смаглюк, до реєстру вноситимуться дані про власників рахунків і сейфів, а також інформація про їх відкриття та закриття. Баланси на рахунках і операції в реєстр не потрапляють. Адмініструвати реєстр має Міністерство фінансів. Прямий доступ до його даних отримають Бюро економічної безпеки, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Таким чином, ідеться про інструмент для відомств, відповідальних за фінансову безпеку та боротьбу з корупцією.
Окремо документ передбачає створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів. Також пропонується розширити перелік первинних суб'єктів фінансового моніторингу, тобто установ, які зобов'язані перевіряти та повідомляти про підозрілі фінансові операції. Ще одна новація стосується відповідальності: законопроєкт пропонує посилити покарання за надання недостовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Ці норми мають підвищити прозорість фінансових операцій і ускладнити приховування справжніх власників активів.
Після першого читання законопроєкт має пройти друге та остаточне читання у Раді. Лише після його ухвалення в цілому можна буде переходити до практичних кроків. Потім мають відбутися заходи з впровадження змін до моменту вступу України до SEPA. Строки впровадження поки не визначені, тож точні терміни появи переваг для користувачів наразі невідомі.
Джерело: ukrinform.ua
3
