Російські удари вивели з ладу три найбільші металургійні підприємства України
Балістичні удари РФ на початку вересня пошкодили доменні печі на трьох найбільших металургійних підприємствах України, що завдало удару по ключовій експортній галузі.
Російські балістичні удари, завдані на початку вересня, вивели з ладу доменні печі трьох найбільших металургійних підприємств України. Про це повідомляє Financial Times. Пошкодження зазнали ключові виробничі потужності, від роботи яких залежить значна частина українського експорту металу.
За даними видання, йдеться про три найбільші металургійні підприємства країни. Саме доменні печі є основою виплавки чавуну та сталі, тож їхнє пошкодження фактично зупиняє або суттєво обмежує виробничий цикл. Це не перший удар по металургійній інфраструктурі України, але нинішній випадок вирізняється тим, що постраждали одразу три найбільші підприємства галузі.
Металургія залишається однією з ключових експортних галузей української економіки, яка забезпечує валютні надходження та робочі місця. Виведення з ладу доменних печей на трьох найбільших підприємствах означає скорочення випуску металопродукції, що може позначитися на експортних показниках і надходженнях до бюджету. Відновлення пошкодженого обладнання потребує часу та значних ресурсів.
Удари по металургійних підприємствах є частиною ширшої кампанії Росії проти української промисловості та інфраструктури. Водночас українські сили оборони також завдають ударів по об'єктах на території РФ. Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч на 20 вересня було уражено Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа. За даними військових, пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації. Потужність цього НПЗ становить близько 12 млн тонн нафти на рік, і він задіяний у забезпеченні російської армії.
Крім того, 19 вересня та в ніч на 20 вересня Сили оборони уразили російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі Українки Запорізької області, а поблизу Балки на Донеччині — радіолокаційну станцію «Небо-У». У районі окупованого Сіверськодонецька Луганської області також було уражено місце виробництва російських безпілотників. Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв про ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості РФ у Московському регіоні, не називаючи конкретний об'єкт.
Тим часом російські атаки продовжують завдавати шкоди цивільній інфраструктурі України. 20 вересня російські війська завдали авіаційного удару по евакуаційному пункту в Краматорську Донецької області. Про це повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, сталося пряме влучання, на місці перебували евакуйовані та евакуаційники. Наслідки удару з'ясовуються. Краматорськ перебуває під постійними російськими авіаударами: вдень 13 вересня російська авіація скинула на місто чотири авіабомби, внаслідок чого постраждали шестеро людей. Раніше росіяни скинули КАБи на багатоповерхівки міста, тоді загинула людина й понад десяток були поранені. На початку серпня росіяни двома авіабомбами вдарили по центру Краматорська, поранивши щонайменше 22 людей.
Загроза від російських ударів зростає і для сусідніх країн. Польща розширює мережу сирен екстреного оповіщення на сході країни через зростання ризиків від російських обстрілів поблизу кордону з Україною. Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський. За його словами, Польща встановила понад 1000 автоматичних сирен тривоги вздовж східного кордону. На початку 2024 року в регіоні функціонувало лише близько 30 сирен із можливістю дистанційного запуску, тоді як зараз їхня кількість зросла майже до 350. Кервінський наголосив, що Росія змінила тактику ударів, і прикордонні переходи та інша інфраструктура поблизу польського кордону все частіше піддаються атакам ракет та реактивних безпілотників.
Посилення заходів цивільної оборони відбулося після серії російських атак безпосередньо біля кордонів Польщі. Через масштабний повітряний напад РФ на захід України в повітря піднімали польські та натівські винищувачі, а аеропорти Любліна та Жешува тимчасово призупиняли роботу. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив потужний вибух лише за кілька сотень метрів від польського прикордонного переходу в Дорогуську внаслідок удару по українській заправці. 13 вересня російський дрон влучив у локомотив пасажирського поїзда на станції за два кілометри від кордону з Польщею. Хоча повітряний простір Польщі під час цих інцидентів порушено не було, наближеність бойових дій суттєво посилила занепокоєння щодо безпеки східного флангу країни. Окрім розширення мережі тривожних сирен, Польща зводить електронний бар'єр на кордоні з Україною: новітньою системою захисту та спостереження обладнають ділянку протяжністю понад 100 кілометрів.
