ШІ змінює ринок праці: які професії матимуть попит і як зберегти конкурентоспроможність
Штучний інтелект поступово стає робочим інструментом для фахівців різних галузей, автоматизуючи частину завдань. Водночас це не означає повного зникнення професій — на ринку праці виникатимуть нові напрями, а ключовою навичкою стане вміння ефективно формулювати запити до ШІ та перевіряти результати.
Штучний інтелект дедалі активніше входить у робочі процеси українських компаній, автоматизуючи частину завдань і змінюючи вимоги до працівників. Вплив технології вже відчувають IT-фахівці, журналісти, юристи та представники інших сфер, і цей перелік надалі розширюватиметься. Про це в бліц-інтерв’ю розповів голова експертно-аналітичної ради «Українського аналітичного центру» Борис Кушнірук.
За його словами, темпи впровадження ШІ передусім залежать від рівня керівництва компаній. Навіть у межах однієї галузі є бізнеси, які вже усвідомили можливості технології, та ті, що поки не готові їх використовувати. Найактивніше ШІ застосовують IT-фахівці, адже вони одночасно є споживачами цих технологій і розробниками. Поступово штучний інтелект проникає і в юридичну сферу: там він за лічені хвилини може аналізувати законодавство, збирати інформацію та готувати основу для юридичних висновків.
Водночас, наголошує експерт, це не означає, що ШІ повністю замінить юристів. Людина все одно має перевірити результат, поставити підпис під висновком і брати участь у переговорах та ухваленні остаточних рішень. Проте значну частину роботи штучний інтелект уже здатен перебрати на себе. Для керівників він також відкриває можливості для ефективнішого планування часу — допомагає готувати тези доповідей, організовувати зустрічі, бронювати квитки та виконувати інші завдання, на які раніше витрачали час наймані працівники.
Питання скорочення найму через автоматизацію залишається дискусійним. У певних сферах штучний інтелект справді забиратиме частину роботи, визнає Кушнірук. Однак паралельно виникатимуть нові напрями діяльності, про які сьогодні навіть не замислюються. Історично технологічні зміни не лише знищували окремі професії, а й створювали нові. Наприклад, коли з’явилися автомобілі, виникла потреба у фахівцях з їхнього ремонту та обслуговування. Схожі процеси відбуватимуться і надалі: деякі професії зникатимуть або трансформуватимуться, але водночас з’являться нові можливості для працевлаштування.
Експерт оптимістично оцінює перспективи появи нових професій, хоча визнає, що в окремих сферах скорочення персоналу неминучі. Цей процес може відбуватися повільніше, ніж дозволяють технологічні можливості, адже керівникам психологічно складно відмовлятися від працівників і перебудовувати робочі процеси.
Для того щоб залишатися конкурентоспроможними, фахівцям, чия робота пов’язана з інтелектуальною діяльністю, важливо навчитися ефективно користуватися моделями штучного інтелекту та правильно формулювати для них завдання. Кушнірук нагадує відомий принцип: неправильно поставлене запитання призводить до неправильної відповіді. Тому для роботи з ШІ потрібні не лише навички користування технологіями, а й власні знання, розуміння предмета та вміння визначати, який результат потрібен.
Наприклад, під час підготовки аналітичних матеріалів можна ставити моделі низку запитань, уточнювати формулювання та просити підтверджувати висновки конкретними прикладами. Це допомагає краще опрацьовувати інформацію та формувати аргументацію. Людина не зникає з робочого процесу — змінюється те, наскільки ефективно вона здатна використовувати потенціал штучного інтелекту.
Передбачити, які саме нові професії виникнуть, сьогодні складно. Коли з’явилися перші автомобілі, люди не могли повною мірою уявити, скільки спеціальностей буде пов’язано з їхнім ремонтом та обслуговуванням. Так само зараз неможливо передбачити всі напрями взаємодії людей зі штучним інтелектом і роботами. Вже очевидно, що технології змінюватимуть роботу юристів, IT-фахівців, медиків, бухгалтерів та спеціалістів фінансової сфери, але цей перелік буде значно ширшим.
Штучний інтелект може допомагати інженерам-проєктувальникам розраховувати фундаменти для будівель, враховуючи проєкт, використані матеріали, характеристики ґрунту та інші параметри. Модель здатна опрацювати ці дані й запропонувати розрахунок. Правильно спроєктований фундамент має критичне значення: помилки можуть призвести до руйнування будівлі, а надмірні витрати матеріалів — до зайвих витрат. ШІ підвищує якість таких розрахунків, однак це не означає, що інженери-проєктувальники зникнуть. Результати роботи моделей ще тривалий час потрібно буде перевіряти.
Це нагадує появу перших калькуляторів. Коли вони почали використовуватися в банківській системі, бухгалтери все одно перевіряли результати обчислень на рахівницях. Людям потрібен час, щоб почати повністю довіряти новим інструментам. Тому інженери й інші фахівці продовжать працювати, але значну частину завдань зможуть передавати штучному інтелекту. Подібні зміни відбуваються і у військовій сфері: під час розроблення безпілотників потрібно враховувати аеродинаміку, співвідношення сил і багато інших параметрів, і ШІ вже починає допомагати виконувати такі завдання.
Серед ризиків, які бізнес часто недооцінює, експерт насамперед називає помилки. Моделі штучного інтелекту ще не завжди дають правильні відповіді, тож беззастережно покладатися на них не варто. Це означає, що впровадження ШІ має супроводжуватися людським контролем і перевіркою результатів.
5
