Висоцький: Росія знищила близько 90% складів торговельних мереж, але дефіциту продуктів немає
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що ворог знищив близько 90% складів торговельних мереж. Попри це, системного дефіциту базових продуктів в Україні немає, а бізнес адаптує логістику, хоча постачання стає складнішим і дорожчим.
Російські атаки на складську інфраструктуру призвели до знищення близько 90% логістичних потужностей українських продуктових мереж. Попри це, системного фізичного дефіциту базових продуктів харчування в Україні наразі немає. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з представниками ЗМІ.
За словами міністра, торговельні мережі та постачальники змушені адаптувати роботу до нових умов: переміщувати запаси, змінювати маршрути доставки та шукати альтернативні формати зберігання продукції. Він наголосив, що така перебудова робить постачання складнішим, довшим і дорожчим, однак система продовжує функціонувати. «Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає», — підкреслив Висоцький.
Водночас у конкретних магазинах можуть виникати тимчасові зміни в асортименті або доступності окремих товарів. Це пов’язано з тим, що значна частина сучасних потужностей для зберігання вже знищена, а в окремих регіонах втрати сягають 90%. Особливо складна ситуація спостерігається навколо Києва та області, де було зосереджено значну частину великих складів. За даними експертів, близько 400 тисяч квадратних метрів складської нерухомості класу А вже виведено з ладу.
Окремим питанням залишається компенсація втрат за продукцію, знищену внаслідок російських ударів. Як пояснив міністр, постачання та реалізація товарів є господарськими й договірними відносинами між виробниками, дистриб’юторами та торговельними мережами. Висоцький вважає, що ризики та втрати мають розподілятися між усіма учасниками ланцюга постачання. «Було б справедливим підходом паритетний розподіл ризиків між усіма сторонами. Це не обов’язково 50 на 50», — зазначив він.
Міністр додав, що для різних категорій товарів відрізняються маржинальність, умови співпраці та економічний результат. Тому механізм розподілу збитків потрібно визначати окремо для кожної товарної категорії з урахуванням того, як між сторонами розподіляється прибуток. Такий самий підхід, за словами Висоцького, має застосовуватися і до додаткових витрат, пов’язаних із перебудовою логістики.
Паралельно держава працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. Однак до моменту їх повноцінного запуску бізнесу необхідно домовлятися про справедливий розподіл втрат і додаткових витрат між виробниками, постачальниками та торговельними мережами. Нова логістика продовольчого сектору фактично формується в режимі реального часу через постійні ризики російських атак.
Експерти зазначають, що Україна виробляє у 3-4 рази більше продукції, ніж споживає, тому фізичного дефіциту продовольства не очікується. Проблема полягає саме в логістиці: через знищення великих складів і розподільчих центрів доставка окремих товарів може тривати не 24-72 години, а до тижня. Це може призвести до того, що молочні продукти, м’ясо, риба, овочі та заморожені товари періодично зникатимуть з полиць або будуть представлені в меншому асортименті.
Водночас фахівці закликають українців не піддаватися паніці та не скуповувати продукти про запас. Ажіотажні закупівлі можуть самі створити штучний дефіцит. Достатньо мати запас продуктів максимум на два тижні. Восени можливе зростання цін на м’ясо, молочку, хліб, гречку та овочі борщового набору через подорожчання логістики, однак це не означає зникнення товарів з полиць.
