У ЦПД заявили про відсутність офіційних даних про ракетний удар Ірану по Україні
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко спростував інформацію про підготовку Іраном ракетного удару, зазначивши, що офіційних даних немає, але Тегеран має відповідну зброю.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко спростував поширену в телеграм-каналах інформацію про нібито підготовку Іраном ракетного удару по Україні. Він наголосив, що офіційних даних про таку атаку наразі немає, однак Тегеран має у своєму арсеналі балістичні ракети, здатні досягти території України. Заява Коваленка пролунала на тлі зростання напруженості у відносинах між Києвом і Тегераном після інциденту в Каспійському морі.
«Окремо додам, щоб уникнути маніпуляцій: офіційних даних (саме офіційних) про підготовку такого удару наразі немає. Але зброя в Ірану для таких дій потенційно є», — зазначив Коваленко. Його коментар став реакцією на повідомлення моніторингових груп, які припускали можливе застосування Іраном до трьох балістичних ракет проти України найближчим часом. У ЦПД закликали не піддаватися маніпуляціям і довіряти лише офіційним джерелам, нагадавши, що в умовах інформаційної війни подібні повідомлення можуть бути частиною ворожої пропаганди.
Експерти з Defense Express зазначають, що Іран дійсно володіє балістичними ракетами середньої дальності, які з північних регіонів країни можуть дістати до українських міст. Дальність польоту окремих зразків коливається від 1800 до 4000 кілометрів. Серед основних типів — рідиннопаливні ракети Ghadr та Emad, створені на основі технологій радянського комплексу «Ельбрус». Їхня довжина становить 16,6 метра, вага — 19 тонн, а бойова частина — 750 кг. Модель Emad має маневрений блок і дальність до 1800 км. Твердопаливна ракета Sejjil завдовжки 17,6 метра та вагою 26,6 тонни може нести бойову частину 700 або 1500 кг, долаючи від 1000 до 2000 км.
Найдалекобійнішою є ракета Khorramshahr, здатна долати до 4000 км зі зменшеною бойовою частиною або 2000 км з частиною вагою до 1500 кг. Для неї розроблена касетна бойова частина з 20 суббоєприпасами, які розлітаються в радіусі 8 км, що ускладнює роботу протиракетної оборони та призначено для ураження площ. Аналітики наголошують, що ефективне перехоплення ракет Ghadr, Emad та Sejjil вимагає систем ПРО високого рівня, таких як THAAD або Arrow-2. Комплекси Patriot мають обмежені можливості протидії цій балістиці залежно від швидкості та траєкторії польоту.
Передумовою для загострення риторики став інцидент 26 липня, коли МЗС Ірану звинуватило Україну в атаці на судно в акваторії Каспійського моря, назвавши його цивільним. Тегеран стверджував, що внаслідок удару загинув один моряк і ще один отримав поранення. Того ж дня президент Володимир Зеленський повідомив про «дуже хороші результати» під час далекобійних ударів на Каспії, зазначивши, що ціллю було судно, яке використовували для транспортування військових вантажів до Росії.
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, коментуючи погрози Ірану, наголосив, що будь-яка військова логістика, яка забезпечує потреби Росії, є законною військовою ціллю. Таким чином, Київ не визнає претензій Тегерана, але водночас офіційно не підтверджує підготовку до ракетної відповіді з боку Ірану. Ситуація залишається напруженою, а українські сили продовжують моніторинг повітряного простору з огляду на потенційні загрози.
Продовжити читання