Експерт пропонує змінити стратегію ППО України на дешеві авіаційні ракети
Військовий експерт Роман Світан вважає, що точковий захист міст кулеметними турелями не вирішує проблеми російських атак. На його думку, майбутнє протиповітряної оборони — за масовим використанням дешевих авіаційних ракет та легкомоторної авіації.
Точковий захист українських міст за допомогою кулеметних турелей не здатен вирішити глобальну проблему російських повітряних атак. Таку думку висловив військовий експерт Роман Світан, який проаналізував перспективи зміни стратегії протиповітряної оборони України.
За словами експерта, нинішній підхід, орієнтований на розміщення вогневих точок безпосередньо в містах, має обмежену ефективність. Він не створює суцільного бар'єра на шляху ворожих засобів ураження, а лише реагує на окремі цілі вже на підльоті до критичної інфраструктури чи житлових районів. Така тактика не усуває кореня проблеми, а лише пом'якшує її наслідки.
Натомість Світан пропонує принципово інший підхід. Майбутнє української протиповітряної оборони він убачає в масовому використанні дешевих авіаційних ракет та легкомоторної авіації. Ідеться про створення своєрідного повітряного бар'єра, який міг би перехоплювати російські дрони та ракети ще на далеких підступах до українських міст.
Ключова перевага такої стратегії — економічна. Дешеві авіаційні ракети та легкомоторні літаки коштують значно менше за зенітні керовані ракети, які нині використовуються для перехоплення. Це дозволяє не лише заощаджувати ресурси, а й нарощувати кількість засобів ураження, необхідних для відбиття масованих атак.
Окремий акцент експерт робить на тому, що сучасні російські атаки дедалі частіше здійснюються із застосуванням реактивних дронів. Такі цілі розвивають високу швидкість і потребують швидкої реакції систем протиповітряної оборони. Саме тому, на думку Світана, статична точкова оборона поступається мобільним і масовим засобам перехоплення.
Запропонована концепція передбачає не заміну наявних систем, а їхнє доповнення. Легкомоторна авіація та дешеві ракети могли б утворити додатковий ешелон оборони, який знижує навантаження на дорогі комплекси ППО і збільшує ймовірність ураження ворожих цілей на ранніх етапах польоту.
Водночас реалізація такої стратегії потребує значних організаційних зусиль. Ідеться про підготовку пілотів, розбудову інфраструктури, налагодження масового виробництва ракет та координацію дій між різними родами військ. Без системного підходу окремі ініціативи не дадуть очікуваного ефекту.
Питання зміни стратегії ППО набуває особливої ваги на тлі регулярних обстрілів українських міст. Щоразу після чергових атак посилюється дискусія про те, як саме будувати оборону, щоб захистити цивільне населення та критичну інфраструктуру. Пропозиція Світана є однією з відповідей на цей виклик.
Експерт наголошує, що без зміни підходу Україна й надалі витрачатиме значні ресурси на точковий захист, який не дає змоги повністю перекрити повітряний простір. Масове застосування дешевих засобів ураження могло б змінити баланс і створити бар'єр, здатний стримувати російські атаки на постійній основі.
Остаточне рішення щодо трансформації системи протиповітряної оборони залишається за військово-політичним керівництвом країни. Однак сама дискусія про перехід до масових і дешевших засобів перехоплення свідчить про пошук нових моделей оборони, які відповідали б масштабу сучасних загроз.
6
