Мінцифри розповіло про наслідки російських атак на дата-центри та стійкість зв'язку
Заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько пояснили, чому удари РФ по дата-центрах відчутні в різних регіонах, як постраждав бізнес і чому резервування залишається головним захистом.
Російські атаки на українські дата-центри цієї осені призвели до локальних і тимчасових перебоїв у роботі зв'язку, інтернету та цифрових сервісів, але система загалом витримала і продовжує відновлюватися. Про це розповіли заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько, коментуючи наслідки ударів по об'єктах, які забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем.
За словами Балашова, для простих українців удар по дата-центру означає передусім локальні й тимчасові перебої, однак наслідки значно ширші. Люди відчули не лише проблеми з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах. Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. Водночас у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків.
У Мінцифри наголошують, що Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті. Тому наслідки атак визнають відкрито: вони є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється. Бізнес найбільше відчуває удари там, де сервіси компанії фізично розміщені в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв.
Щодо платежів, то окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк мають резервні канали. Головний висновок для бізнесу такий самий, як і для держави: резервування. Міністерство рухається трьома векторами — під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
Кількість атакованих об'єктів і деталі влучань у Мінцифри не коментують. Будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас відомо, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо в міністерстві пояснили, чому удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі. Саме вони мають подбати про те, щоб критична система не залежала від однієї фізичної точки.
Стратегія держави, за словами Балашова, проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють — аж до потрійного резервування. Також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи — і тим стійкішими залишаються цифрові послуги для людей. Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.
Небезпека ударів по дата-центрах полягає в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для міністерства завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів. Наслідки бувають різними. Деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу. Інші зруйновано настільно, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.
4
