Росія модифікувала «Шахеди» для ударів по ЛЕП: чим це загрожує
Росія посилила атаки на високовольтні лінії електропередачі, використовуючи дрони з металевими «вусами» для гарантованої детонації. Найуразливішими є Київщина, Полтавщина та Харківщина, а також підстанції, що забезпечують імпорт електроенергії.
Напередодні зимового періоду Росія суттєво посилила удари по енергетичній інфраструктурі України, змінивши тактику. Якщо раніше основними цілями були теплові електростанції, то тепер ворог дедалі частіше атакує високовольтні лінії електропередачі, через які електроенергія надходить безпосередньо до осель українців. Наслідком таких атак стають аварійні відключення у багатьох містах і районах, причому часто причиною є не дефіцит потужності, а саме пошкодження ліній або їхніх опор, що унеможливлює передачу струму.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що станом на 9 жовтня в країні зафіксовано численні пошкодження енергомережі та об'єктів передачі електрики, а енергетики працюють над відновленням цілодобово. Для підвищення ефективності ударів росіяни модифікують свою зброю під конкретні завдання. У Головному управлінні розвідки України заявили, що ворог модернізував реактивний дрон «Герань-4», який тепер оснащений новою бойовою частиною, здатною перерізати ЛЕП кумулятивним струменем. Крім того, на російських дронах фіксували незвичні металеві «вуса».
Позаштатний радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов зазначав, що ці «вуса» виконують роль звичайного механічного детонатора. Схожу думку висловлював і волонтер Сергій Стерненко, припускаючи, що «вуса» додали для замикання контакту та ініціації боєзаряду при влучанні в малогабаритні цілі, як-от лінії електропередачі. Проблема росіян під час атак «Шахедами» полягала в тому, що дрони різко гальмували перед суцільною перешкодою. За поясненням авіаексперта Анатолія Храпчинського, при контакті з пружними антидроновими сітками, тросовими розтяжками чи проводами ЛЕП дрон заплутувався та не вибухав, що дозволяло українським саперам згодом знешкоджувати бойову частину.
Тож ворог почав використовувати металеві «вуса», завдяки яким дрон не просто висить у сітці над трансформатором, а гарантовано детонує та уражає обладнання ударною хвилею й уламками. Уразити ЛЕП звичайним дроном складно, адже в польоті він може легко проскочити через тонкі або ґратчасті конструкції, не завдавши їм шкоди. З «вусами» атака стає точнішою. «Дрону достатньо лише черкнути сталевий трос, високовольтний провід чи балку, аби миттєво замкнути електричне коло. Підрив відбувається впритул до елемента», — пояснив Храпчинський. Для українських Повітряних сил «вуса» не ускладнюють процес збиття «Шахеда»: у ворога змінилася лише система підриву, але в повітрі це та сама типова ціль. Вагомою допомогою в ураженні ліній електропередачі є те, що росіяни вже давно інтегрують у дрони кероване наведення. Раніше для перебиття ЛЕП чи руйнування опори була потрібна ювелірна точність, а тепер виносні «вуса» цю проблему знімають: оператору достатньо скерувати дрон у загальний силует лінії, і миттєва детонація буде гарантованою.
Насправді удари по лініях електропередачі не є новим планом Росії. РФ намагалася це робити ще на початку повномасштабного вторгнення. Особливо відчутними такі атаки були в Макарівському районі на Київщині: на початку березня 2022 року частина регіону залишилася без електропостачання, а українські енергетики відновлювали роботу ще тривалий час після деокупації території на початку квітня. Також росіяни постійно б'ють по лініях 750 кВ «Дніпровська» та 330 кВ «Феросплавна-1», які з'єднують тимчасово окуповану Запорізьку АЕС з підконтрольною Україні територією. За даними Greenpeace Україна, з лютого 2025 року по лютий 2026 року зафіксували 13 випадків пошкоджень цих ліній.
Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв у коментарі відзначає суттєву різницю між попередніми ударами по ЛЕП та тими, які відбуваються зараз. «Раніше удари мали стратегічну, військову мету. Зараз вони мають виключно психологічний тиск, як удари по мостах — щоб відрізати лівий берег Києва від правого берега», — каже експерт. Є ризик, що лівий берег частково залишиться без електрики або матиме дефіцит, бо основна генерація зосереджена переважно на правому березі. Найуразливішими до таких атак можуть бути Київ та область, Полтавщина та Харківщина — через ближчу відстань до фронту. Також атаки припадатимуть на тилові області та підстанції, які живлять цілі регіони. «Наприклад, на Закарпатті розташована «Мукачівська-550» — це найбільша підстанція, яка відповідає за 2/3 всього імпорту електроенергії зі Словаччини й Угорщини. Ворог вже бив по цій підстанції», — нагадує Ігнатьєв. Також Росія неодноразово била по Бурштинській ТЕС в Івано-Франківській області та Добротвірській ТЕС на Львівщині, тож експерт прогнозує повторення атак.
Удари по підстанціях небезпечніші, та їхній ремонт обходиться дорожче, адже на об'єкті є обладнання, яке довго виготовляється. Замінити його при пошкодженнях можна — певний запас техніки є, але не все зберігають в Україні з міркувань безпеки. Щодо ліній електропередачі або опор до них — є великий обсяг запасних частин для їхнього відновлення, до того ж ремонт відбувається дуже швидко. Основний фактор, який може завадити в цьому процесі — безпекова ситуація. «На жаль, ворог не дає нам швидко ремонтувати енергетичні об'єкти через постійні тривоги», — підсумував Ігнатьєв.
5
