Росія пошкодила близько десяти датацентрів за тиждень: чи загрожує Україні повне відключення інтернету
За останній тиждень російські удари пошкодили близько десяти датацентрів у Києві, що призвело до перебоїв з фіксованим інтернетом у близько 100 000 домогосподарств та збоїв у мовленні низки телеканалів. Експерти пояснюють, чому повне відключення інтернету по всій країні малоймовірне, та радять, як підготуватися користувачам і бізнесу.
За останній тиждень російські удари пошкодили близько десяти датацентрів у Києві. Восьмим об’єктом, який повідомив про пошкодження, став датацентр «Омега Телеком». Серед інших — майданчики провайдерів UTELS і «Павутина», потужності MiroHost, а також «Датагруп», Cosmonova, DLine і «Парковий». Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.
Атаки позначилися на роботі фіксованого інтернету. 23 вересня проблеми зі зв’язком виникли приблизно в 100 000 домогосподарств Києва та області. Після удару 26 вересня виникли перебої з мовленням «Ми — Україна+», «Армія TV», а на сайті «Суспільного» тимчасово не працювала частина відеоплеєрів. Пізніше проблеми з сигналом зафіксували телеканали «Перший», СТБ, 1+1 та «5 канал».
Масштаб наслідків залежить від типу пошкодженого обладнання в датацентрі. Удар може вивести з ладу як окремий онлайн-сервіс, так і пошкодити мережеве обладнання, залишивши без інтернету абонентів провайдера, каже засновник платформи Telecomsvit Сергій Омельченко. Наприклад, після атаки в «Павутини» без сервісу тимчасово залишилася майже половина мережі, повідомила компанія у своєму Telegram-каналі. Того ж дня провайдер відновив роботу, задіявши резервне обладнання.
Удар по інфраструктурному об’єкту може залишити без інтернету тисячі або сотні тисяч абонентів одного чи декількох провайдерів, говорить Омельченко. «Але вимкнути інтернет по всій країні складно», — додає він. Причина — у розподіленій структурі мережі. Провайдери використовують різні технічні майданчики, а система може переключитися на резервне обладнання або альтернативний маршрут.
Тривалість перебоїв залежить від масштабу руйнувань і наявності резервів. Перемикання на резервні ресурси може займати секунди. За відсутності резерву або його знищення перенаправлення трафіку відбувається вручну і може тривати від годин до тижнів залежно від масштабів пошкоджень мереж, оцінює Омельченко.
У перші години після пошкодження датацентру зростають кібербезпекові ризики, каже радник голови правління Інституту дослідження кібервійни (ICWR) Сергій Демедюк. Серед них — фішинг: користувачі, які чекають на повідомлення від провайдера або датацентру, можуть отримати підроблений запит на зміну DNS чи надання доступу інженеру. Ще один ризик — витік даних із пошкодженого обладнання. Сервери та диски, які вивозять із датацентру після удару, можуть містити конфіденційну інформацію, тому дані на них мають бути зашифровані. Компанії в поспіху одночасно відновлюють зв’язок, маршрутизацію, сервери та доступи, що підвищує ризик помилки, каже Демедюк.
Резервом може стати супутниковий інтернет на кшталт Starlink, але під час повітряних тривог на його роботу може впливати РЕБ, додає Омельченко. Він радить мати готівку: у разі перебоїв можуть виникнути проблеми з роботою платіжних терміналів і банкоматів. SIM-картка іншого мобільного оператора дозволить за потреби роздавати інтернет зі смартфона, каже Омельченко. Та під час блекаутів може збільшитися мережеве навантаження, і якість інтернету погіршиться.
Варто підключити другого фіксованого провайдера. «Якщо компанії використовують різні технічні майданчики, пошкодження обладнання одного провайдера не обов’язково зачепить іншого», — каже Омельченко. Підключатися треба заздалегідь, бо під час блекаутів черга може перевищувати 30 днів. Заздалегідь можна домовитися із сусідами ділитися Wi-Fi, якщо у вас різні провайдери. Для безпеки варто створити окрему гостьову мережу з паролем і давати доступ лише людям, яким довіряєте.
Для бізнесу головне — незалежність резервної інфраструктури від основної. Другий провайдер має використовувати окремий маршрут, а резервне обладнання й критичні сервіси — бути розміщені на іншому майданчику, каже Омельченко. Варто робити регулярні резервні копії даних і сервісів та заздалегідь перевірити, чи можна швидко відновити роботу з них: розгорнути копію на іншому майданчику, виміряти час відновлення та оцінити можливу втрату даних.
Сайти та бази даних можна розміщувати на серверах за кордоном. Але саму мережу, яка з’єднує українських користувачів з інтернетом, перенести в іншу країну неможливо: її обладнання та кабелі фізично розташовані в Україні. Тому потрібно розміщувати важливе обладнання в укріплених приміщеннях, пояснює Омельченко.
7
