Росія посилює атаки на пункти пропуску: на КПП немає укриттів, людей розосереджують
Від 2022 року українські пункти пропуску зазнали 11 російських атак, 7 із них — лише 2026 року. Через відсутність укриттів прикордонники евакуюють людей за межі КПП, але черги та натовпи залишаються вразливими.
Російські безпілотники дедалі частіше атакують українські пункти пропуску на кордонах із Польщею, Румунією та Молдовою. Від 2022 року КПП зазнавали ударів 11 разів, причому 7 із них — лише протягом 2026 року. Останній інцидент стався 13 вересня на пункті пропуску «Ягодин» на українсько-польському кордоні: спочатку безпілотники влучили у вантажівки та АЗС, а через кілька годин — у локомотив потяга, який прямував з Києва до Варшави.
На момент атаки поблизу кордону перебував дипломатичний потяг з іноземними високопосадовцями, серед яких був експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. В іншому потязі, який ще не встиг перетнути кордон, їхав колишній очільник ЦРУ Девід Петреус. Пасажирка потяга №67 Олена Сімонова разом з іншими людьми евакуювалася незадовго до удару по локомотиву. За її словами, люди стояли просто неба, працівники Укрзалізниці радили відходити до озера, але було незрозуміло, де саме воно розташоване і чи справді там безпечно.
«Дехто побіг, дехто кричав. Деякі дівчата плакали. Найзібранішими були мами з малюками. Ми з чоловіком знайшли бетонний куток і вирішили, що там безпечніше. Єдине, що я розуміла — я не хотіла йти з натовпом, бо в мене було відчуття, що вони так і вдарять по скупченню людей», — розповіла Олена.
Схожа ситуація сталася й на пункті пропуску «Ягодин», де перебувала Вероніка з подругою. Вони спали в автобусі, чекаючи своєї черги, коли пролунав гучний вибух. «Ми дуже сильно нервували, бо навколо було безліч бензовозів, один за одним. Ми розуміли, що якщо вогонь перекинеться, усе це підірветься», — пригадала вона. На запитання про укриття водій автобуса відповів: «Сонечко, яке укриття? Можеш в ліс побігти і заховатись».
За даними Державної прикордонної служби, через посилення атак пункти пропуску тепер призупинятимуть роботу, якщо загроза удару буде високою. Речник ДПСУ Андрій Демченко пояснив, що кожен КПП під час повітряних тривог зважає на тип озброєння, яке запустив ворог. «Наприклад, якщо це реактивний шахед, то ми розуміємо, що швидкість його прольоту велика, тож є можливість, що він дістанеться до кордону і це несе великий ризик», — зазначив він.
Після оголошення тривоги прикордонники намагаються максимально швидко вивести людей з території КПП за її межі та розосередити, щоб уникнути скупчення. Подібна практика діє і в Укрзалізниці — пасажирів евакуюють з потягів під час повітряної тривоги. Водночас Демченко наголосив, що прикордонники відповідальні лише за те, що відбувається безпосередньо на пунктах пропуску. За людей, які стоять у черзі за межами КПП, вони відповідальності не несуть, але також доносять їм інформацію про небезпеку.
«Тим людям, які стоять в черзі, також кажуть про необхідність розосередитись. Бо приклад атаки противника по пункту пропуску «Старокозаче» на Одещині свідчить, що удар ворога може бути не лише по КПП, а й по прилеглій території», — додав речник.
Ексочільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин вважає практику розосередження людей правильним рішенням для КПП, збудованих за старими стандартами. Більшість пунктів пропуску, які будували багато років тому, не мають укриттів. Добудувати їх зараз — це дорого та досить довго, потрібен щонайменше рік. Сухомлин наголошує, що у час війни уряд виділяє гроші на більш пріоритетні будівництва — наприклад, підземні навчальні заклади у прифронтових регіонах. Та навіть якщо збудувати укриття на базі старого КПП, не факт, що проблема безпеки вирішиться повністю.
Статистика атак свідчить про системне посилення російського терору на кордонах. Вперше безпілотники атакували пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» на кордоні з Румунією 26 вересня 2023 року — тоді були поранені двоє водіїв, згоріли 6 фур, а незадовго до удару кордон встиг перетнути автобус з дітьми. Повторна атака по цій же поромній переправі сталася 6 жовтня 2023 року. Далі удари по «Орлівці» відбувались з перервою приблизно у рік: 2 жовтня 2024 року, 22 листопада 2025 року. У 2026 році удари значно посилились. У серпні розпочалась серія атак на пункти пропуску на кордоні з Молдовою: 20 серпня — влучання у вантажівки поблизу «Рені — Джурджулешти», 21 серпня — по КПП «Табаки», 25 серпня — по «Виноградівка — Вулкенєшть». 1 та 6 вересня Росія повторила удари по «Орлівці». 9 вересня стався напад на пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою, де загинули 2 людини, ще троє було поранено, 16 людей евакуювали. А 13 вересня безпілотник влучив у локомотив на «Ягодині».
