Чи поверне Зеленський Федорова на посаду міністра оборони після звільнення Сирського

Після офіційного звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України та призначення на цю посаду Михайла Драпатого в українському політикумі знову постало питання про долю Михайла Федорова. Колишній міністр оборони, який був усунений президентом Володимиром Зеленським під час гучної урядової кризи, досі не отримав нового призначення, хоча формальна причина його відставки — конфлікт із Сирським — уже втратила актуальність.

Нагадаємо, що президент Зеленський, пояснюючи на закритій зустрічі з фракцією своє рішення не вносити кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони, прямо заявив про жорсткий конфлікт між ним та тодішнім головнокомандувачем Сирським і начальником Генштабу Андрієм Гнатовим. За словами президента, ці люди не могли працювати разом, тому Федоров не повернеться до Міноборони. Однак за тиждень ситуація кардинально змінилася: Сирського звільнено, а на його місце прийшов Драпатий, з яким у Федорова, за наявною інформацією, чудові стосунки та відсутні будь-які конфлікти.

Таким чином, якщо оголошена президентом причина усунення Федорова була справжньою, то тепер ніщо не заважає Зеленському внести до Верховної Ради подання про призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Якщо ж такого подання не буде, це свідчитиме про те, що справжня причина відставки була іншою. Аналітики припускають, що ключовими мотивами могли бути не стільки міжособистісні конфлікти, скільки заздрість президента до популярності Федорова або бажання контролювати фінансові потоки у військових закупівлях.

Варто зазначити, що відставка Федорова спровокувала одну з наймасштабніших урядових криз в Україні. Президент штучно створив ситуацію, за якої було змінено не лише міністра оборони, а й інших ключових посадовців. Суспільство та лідери думок майже одностайно негативно сприйняли звільнення Федорова, якого вважали одним із найефективніших реформаторів в уряді. Саме під його керівництвом Міністерство оборони запровадило нову філософію ведення війни, зокрема цифровізацію процесів, прозорі закупівлі та сучасні підходи до управління військами.

Конфлікт між командою реформаторів з Міністерства оборони, яку очолював Федоров, і частиною генералітету на чолі з Сирським, який намагався зберегти стару передбачувану систему, був надзвичайно гострим. Сирський, відчуваючи в Драпатому конкурента, ще з часів відставки Валерія Залужного всіляко намагався апаратними методами відтіснити його з будь-яких впливових позицій. Драпатий, який очолював Командування об'єднаних сил, за стандартами НАТО мав визначати ситуацію на полі бою, але Сирський звузив його функціонал фактично до окремої ділянки Харківської області, керуючи рештою фронту особисто.

Призначення Драпатого головнокомандувачем стало несподіванкою для багатьох, адже саме його кандидатуру постійно пропонував Федоров. Президент Зеленський, який не любить ухвалювати рішення під тиском, довго шукав спосіб провести зміни так, щоб і задовольнити суспільство, і показати власну силу. Для цього були проведені тривалі консультації з усіма командувачами корпусів, онлайн- та офлайн-зустрічі, щоб створити медійну рамку, ніби зміни в армії — це відповідь на розмови з військовими, а не реакція на протести.

Тепер, коли Сирського звільнено, а Драпатий обійняв посаду головнокомандувача, питання повернення Федорова стає ключовим тестом для президента. Якщо Зеленський не внесе кандидатуру Федорова до парламенту, це посилить позиції тих, хто вважає, що справжні причини усунення міністра були далекими від офіційно оголошених. У будь-якому разі, подальші дії президента покажуть, чи справді він прагне реформ в армії, чи його мотивують інші, менш публічні інтереси.