Чубаров: вето Кучми на закон про права депортованих у 2004 році зіграло на руку Росії
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що вето президента Леоніда Кучми на ключовий закон про відновлення прав депортованих осіб у 2004 році послабило позиції України і дозволило проросійським силам скористатися ситуацією.
Вето, яке президент Леонід Кучма наклав у 2004 році на закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, суттєво послабило позиції України у кримськотатарському питанні та відкрило простір для дій проросійських сил. Про це в ефірі Radio NV заявив співавтор законопроєкту, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
За словами Чубарова, період президентства Кучми був часом, коли питання кримських татар системно обговорювалося на державному рівні. Однак саме у вирішальний момент, коли йшлося про ухвалення фундаментального документа, що мав закріпити права депортованих народів, глава держави скористався правом вето. Це рішення, наголосив політик, мало далекосяжні наслідки для подальшої долі кримськотатарського населення півострова.
«Цим скористалися росіяни», — підкреслив Чубаров, пояснюючи, що відмова від ухвалення закону створила вакуум у правовому захисті депортованих. Цей вакуум, за його словами, згодом активно використовувала Москва для посилення свого впливу в Криму та маніпуляцій навколо прав кримськотатарського народу. Відсутність чіткого законодавчого механізму відновлення прав ускладнила процес повернення та облаштування депортованих осіб на історичній батьківщині.
Історія з ветуванням закону стала одним із ключових епізодів, які продемонстрували вразливість державної політики щодо кримських татар напередодні драматичних подій 2014 року. Чубаров нагадав, що ухвалення цього документа могло б створити міцну правову основу для захисту прав людей, які постраждали від сталінських депортацій, ще задовго до російської окупації півострова.
Експерти та громадські діячі неодноразово зазначали, що непослідовність української влади у кримському питанні в попередні десятиліття стала однією з причин, чому Росії вдалося реалізувати свій сценарій анексії. Незважаючи на те, що за часів Кучми тема кримських татар порушувалася системно, реальних кроків для законодавчого врегулювання їхніх прав так і не було зроблено до кінця його каденції.
Згадка про цю історичну подію актуалізує питання про необхідність завершення процесу законодавчого врегулювання прав депортованих народів в умовах сьогодення. Адже, як наголошують у Меджлісі, без належного правового підґрунтя неможливо говорити про повноцінне відновлення справедливості та забезпечення гарантій для кримськотатарського народу після деокупації півострова.
