Федоров: Україна «повільно програє». Як його риторика змінилася після відставки
Колишній глава Міноборони дав Україні кілька місяців на зміну курсу і розкритикував державну ефективність. Ще в липні він говорив про перехоплення ініціативи, а тепер оцінює ситуацію значно песимістичніше.
Михайло Федоров після відставки з Міноборони дав одну з найжорсткіших оцінок війни у своїй політичній кар’єрі. У розмові з Reuters він сказав, що Україна виглядає так, ніби поступово й повільно програє. Але це не прогноз неминучої поразки: колишній міністр одночасно заявив, що в країни є всі шанси перемогти, якщо протягом кількох місяців змінити підхід.
Його головні претензії — не тільки до фронту. Федоров говорить про відсутність цілісного плану перемоги, недостатню швидкість упровадження технологій, корупцію, патронажні мережі та залежність інституцій від політики. Ефективність державної машини він оцінив у 5%. Серед необхідних рішень назвав автономні дрони, дешеві перехоплювачі, балістичну програму й сенсори вздовж фронту.
Заява привернула увагу через те, що 23 липня Федоров говорив зовсім інакше. Тоді він стверджував, що його команда за шість місяців роботи в Міноборони допомогла Україні вперше за останні роки почати перехоплювати ініціативу. Він говорив про шанс змусити Росію до миру з позиції сили.
Через місяць та сама людина описує ситуацію як переломний момент, після якого траєкторія може стати небезпечною. Офіс президента у відповіді Reuters нагадав про цей контраст: поки Федоров був міністром, його оцінки були позитивними, а після звільнення змінився передусім його особистий статус.
Схожий риторичний поворот Україна вже бачила після відставки Олексія Арестовича. У січні 2023 року він залишив статус позаштатного радника керівника Офісу президента, а за кілька днів почав публічно сумніватися у гарантованій перемозі й наголошував, що тепер говорить як неофіційна особа. Схожість стосується послідовності після відставки, а не доведених мотивів.
Федоров, однак, мав набагато більшу відповідальність. Він очолював Міноборони і сам називав міністра оборони однією з трьох посад, які визначають хід війни разом із президентом і головнокомандувачем. Тому його нова критика сприймається не просто як думка політика, а як оцінка людини, яка нещодавно була всередині системи.
Це ж робить важливими питання про його власний результат. Реформа ТЦК і мобілізації залишилася незавершеною. Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявила, що її офіс місяцями обговорював зміни з командою Федорова, але не побачив дієвого просування. Водночас звільнення не можна зводити лише до цього: Зеленський говорив про конфлікт Федорова з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським і невирішені проблеми на фронті та в мобілізації.
Так само не варто називати заяву Федорова першим з 2022 року допущенням поразки з боку українського політика найвищого рівня. У квітні 2024 року Володимир Зеленський прямо попереджав, що без американської допомоги Україна програє війну.
Нова історія про Федорова важлива іншим: за дуже короткий час колишній міністр перейшов від мови про перехоплення ініціативи до мови про небезпечну траєкторію. Тепер перевіряти цю оцінку буде не риторика, а найближчі місяці на фронті, у виробництві зброї й у здатності держави швидко виконувати рішення.
