Міністр оборони Федоров домагався звільнення Сирського, його аудит виявив перевитрати на 300 млрд грн
Міністр оборони України Михайло Федоров ініціював аудит, який виявив перевитрати на 300 млрд грн у Міноборони та ЗСУ, а також домагався усунення головнокомандувача Олександра Сирського, повідомляє The Economist. Конфлікт між міністром і військовим керівництвом став однією з головних інтриг урядових змін.

Міністр оборони України Михайло Федоров, який обійняв посаду пів року тому, ініціював масштабний аудит Міністерства оборони та армійських бригад, що виявив перевитрати на суму 300 млрд гривень (близько 6,6 млрд доларів). Про це повідомляє The Economist, зазначаючи, що перші шість місяців роботи Федорова характеризувалися гіперактивністю та завзятістю, яка багатьох дратувала. Зокрема, він перевіряв посадовців міністерства на детекторах брехні, а тих, хто відмовлявся або не справлявся, звільняли.
Серед ключових досягнень Федорова видання називає переведення частини закупівель на відкриті торги, що майже миттєво знизило вартість 155-мм артилерійських снарядів на 16%. Водночас його глибокі розбіжності з більш традиціоналістськими військовими лідерами, особливо з головнокомандувачем Олександром Сирським, рідко залишалися поза увагою. За даними The Economist, Федоров домагався усунення генерала, але не зміг отримати схвалення президента або знайти інший спосіб реалізувати це.
Високопоставлене джерело в розвідці заявило виданню, що Федоров має мало шансів у будь-якій серйозній конфронтації з генералами. «Сирський досвідчений, знає систему набагато краще за Мішу і перехитрить його», — наводить слова джерела The Economist. У статті також згадується публікація в телеграм-каналі «Труха» від 5 червня, яка анонсувала розслідування корупції в угодах щодо безпілотників, що нібито контролював міністр. Це розслідування ще не вийшло, але вже широко інтерпретується як політична атака на Федорова.
Критики Федорова в армії визнають, що він покращив закупівлі безпілотників та цифровізацію, але стверджують, що брак військового досвіду робить його некомпетентним для планування війни. Більш доброзичливі оцінки зводяться до того, що його флагманські реформи є лише «піар-перепаковкою» роботи, яка вже розпочалася. Один із генералів порівняв міністра з пілотом літака, який насправді є власником крамниці: «Ви б справді сіли в літак, якби побачили, що пілот — власник крамниці?» — запитав він.
Дехто порівнює Федорова з Робертом Макнамарою, покійним міністром оборони США, який виявив, що методи управління, відточені під час керівництва Ford, погано поєднуються з Пентагоном. Критики також зазначають, що його реформи гейміфікації заохочують «вбивства» на полі бою замість менш привабливих, але не менш важливих операцій, таких як моніторинг важливих доріг.
Попри це, навіть ті, хто симпатизує намірам Федорова, сумніваються, чи дозволять йому залишатися на посаді достатньо довго, щоб втілити свої ідеї. На думку автора статті, майбутнє міністра залежить від президента Володимира Зеленського, з яким Федоров близький ще з часів виборів. Однак це не гарантує йому стабільності, адже його прізвище називали серед претендентів на посаду прем'єр-міністра, але існує припущення, що вся відставка уряду була спланована саме для того, щоб усунути його з посади міністра оборони.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса висловив думку, що через відсутність пояснень логіки звільнень виникають різні припущення. «Наприклад, що все перезавантаження уряду відбувається, щоб „без палева“ звільнити міністра Федорова. Який дозволив собі бути популярним. І який виглядає дуже ефективним. А ще й, зараза, з корупцією вирішив не миритися. І звільнити його самого по собі якось не красиво. А разом з усім урядом можна», — написав він. Журналістка Тетяна Ніколаєнко також зазначила, що за пів року в Міністерстві Федоров кардинально змінив підходи до формування замовлення на дрони, роблячи це на основі статистики уражень, і провів тендер на закупівлю 155-мм пострілів, що зменшило корупційні ризики.
Таким чином, доля Михайла Федорова залишається головною інтригою урядових змін в Україні, де його реформи та конфлікт із військовим керівництвом стали центральною темою обговорень.
Продовжити читання