Сибіга на Варшавському форумі: майбутнє безпеки Європи вирішується в Україні
Глава МЗС Андрій Сибіга на 13-му Варшавському безпековому форумі окреслив пріоритети України: посилення ППО, нові пакети допомоги та відкриття ще двох кластерів переговорів про вступ до ЄС. Він заявив, що за менш ніж два роки Україна перейшла від «немає карт» до «не грайте вашими картами».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що майбутнє Європи та глобальної архітектури безпеки вирішується саме в Україні, і окреслив ключові пріоритети Києва для досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру. Про це він сказав під час панельної дискусії «Що йде після ліберального світового порядку?» у межах 13-го Варшавського безпекового форуму.
Головним дипломатичним меседжем виступу стала теза про зміну позиції України на міжнародній арені. «За менш ніж два роки ми перейшли від "немає карт" до "не грайте вашими картами". Це досягнення», — наголосив Сибіга. Він підкреслив, що єдиною ідеологією, яка справді працює в сучасному світі, є реалізм, а протидія російській агресії має визначальне значення для майбутнього європейської та глобальної безпеки.
Одним із головних пріоритетів України міністр назвав посилення протиповітряної оборони. Йдеться про системи ППО, ракети-перехоплювачі та боєприпаси різних типів, у тому числі для винищувачів F-16, які довели свою ефективність у протидії російським реактивним ударним безпілотникам. За словами глави МЗС, Україна активно працює з міжнародними партнерами для залучення нових пакетів допомоги та покриття дефіциту фінансування оборонних потреб.
Окрему увагу на форумі приділили європейському курсу України. Андрій Сибіга висловив сподівання, що найближчим часом будуть відкриті ще два кластери вступних переговорів про членство в Європейському Союзі. Це питання залишається одним із ключових у порядку денному зовнішньої політики Києва.
Контекст заяви міністра сягає початку року, коли президент США Дональд Трамп заявив, що він є єдиним козирем українського лідера Володимира Зеленського і що без нього настала би «повна катастрофа». Тоді Трамп зазначив: «У нього немає карт. У нього не було карт з першого дня» повномасштабного вторгнення Росії. У березні в інтерв'ю ірландському блогеру Кейліну Робертсону президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна тепер має «карти» завдяки українським військовим та виробництвам, запущеним після повномасштабного вторгнення Росії.
У вересні, за даними ЗМІ, Трамп вирішив укласти угоду з очільником Кремля Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального до Сполучених Штатів через те, що Україна відмовилася в односторонньому порядку припинити атаки на нафтопереробні заводи РФ. Ці події формують тло, на якому Київ намагається зміцнити власні переговорні позиції та міжнародну підтримку.
Питання протиповітряної оборони набуває особливої ваги на тлі нічних атак. У ніч проти 13 жовтня вибухи через атаку балістикою в Києві пролунали до сигналу повітряної тривоги. Напередодні ЗМІ публікували інформацію, що США погрожували зупинити передачу розвідданих Україні. За оцінкою авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, система раннього попередження про пуски ракет скорочує час реагування на 6–10 хвилин, а її аналоги в Європі відсутні — побудова такої системи повністю прив'язана до спроможностей Сполучених Штатів.
Таким чином, виступ Андрія Сибіги у Варшаві поєднав дипломатичний меседж про суб'єктність України з конкретними запитами на зброю, фінансування та подальшу європейську інтеграцію. Міністр дав зрозуміти, що Київ розраховує на стабільну міжнародну підтримку і що боротьба за свободу на українській передовій має визначальне значення для безпеки всього континенту.
3
