У Києві заявили про тиск США через Starlink і розвіддані заради поступок щодо Донбасу
Співрозмовники в українській владі кажуть, що Вашингтон обмежує підтримку, зокрема доступ до розвідувальних даних і Starlink, вимагаючи виходу українських військ із Донбасу без чітких гарантій. У Києві побоюються, що поступки не зупинять подальші вимоги Кремля, а зима 2026–2027 років може стати найскладнішою за час війни.
Обмеження американської підтримки, зокрема доступу до розвідувальних даних і можливостей Starlink, у Києві розглядають як інструмент тиску на Україну. Про це розповів один зі співрозмовників в українській владі, коментуючи спроби Вашингтона домогтися поступок щодо Донбасу напередодні складної зими.
За його словами, США наполягають на виході українських військ із Донбасу, але не пропонують натомість чітких гарантій. «Американці кажуть — виходьте з Донбасу, не пропонуючи нічого натомість. Вони не розуміють, що далі росіяни скажуть "віддати" Херсон та Запоріжжя. Для Трампа це просто угода, байдуже, що за наш кошт», — зазначив співрозмовник.
У Києві також побоюються, що навіть такі поступки не зупинять подальші вимоги Кремля. Частина джерел вважає, що президент США Дональд Трамп може використовувати зовнішньополітичний тиск для розв'язання власних внутрішньополітичних завдань, і тоді основний тягар переговорів лягає на Україну як слабшу сторону.
Ситуація безпосередньо на фронті, за оцінкою співрозмовника, викликає менше занепокоєння, ніж постійні російські удари по тилу, зокрема по столиці. Цілі російських атак змінюються: після ударів по складах і дата-центрах Росія зосередилася на енергетичній інфраструктурі. Надалі під загрозою можуть опинитися й інші промислові об'єкти, а також мости, системи енергопостачання та водопостачання.
Ризики напередодні зими 2026–2027 років, за оцінкою джерела, вищі, ніж торік. Однією з причин називають гіршу ситуацію з протиракетною обороною, зокрема із захистом від балістичних ракет. Частина співрозмовників прогнозує, що ця зима може стати найскладнішою за весь час повномасштабної війни.
Щодо перспектив перемир'я, частина джерел припускає, що після проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада, тиск на Київ може послабитися, адже Білий дім уже не матиме того самого передвиборчого дедлайну. Водночас співрозмовники скептично оцінюють можливість сталого перемир'я до виборів або навіть до весни. «Як мінімум все триватиме до проміжних виборів. Але якщо Трамп сильно програє, йому ж треба буде щось показувати своїм виборцям, що Республіканська партія взагалі не посипалась», — зазначив інший співрозмовник у владі.
Ще однією перешкодою для перемир'я залишається відсутність вирішальних результатів російської армії на фронті. Російський диктатор Володимир Путін не досяг однієї зі своїх ключових цілей — захоплення всього Донбасу. За оцінкою одного зі співрозмовників, Росії можуть знадобитися місяці або навіть понад рік, щоб спробувати встановити контроль над усім регіоном. «За нинішніх умов на Донбас у нього і кілька місяців може піти, і цілий рік, і більше. Якщо в нього вдасться, то він далі дивитиметься, наскільки ми ослаблені, якщо сильно — то він спробує піти далі», — вважає співрозмовник.
Попри інтенсивні бойові дії, Росія поки не досягла на фронті результату, який міг би змусити Україну погодитися на політичні вимоги Кремля. Тому Москва, як вважають джерела, дедалі більше покладається на атаки по українському тилу. Удари по енергетичній інфраструктурі можуть стати спробою посилити тиск тоді, коли військового просування для досягнення політичних цілей недостатньо. Цим джерела також пояснюють небажання Москви погоджуватися на реальне енергетичне перемир'я.
Частина співрозмовників вважає, що головне завдання України зараз — пройти зимовий період і не дозволити Росії досягти бажаного результату ударами по енергетиці. У такому разі навесні може з'явитися нова можливість для переговорів, адже після завершення опалювального сезону один із головних інструментів російського тиску тимчасово втратить частину ефективності. Втім, інші джерела не очікують принципових змін навіть після зими.
Переговорні пропозиції, які час від часу називають «свіжими», часто зводяться до ідей, які вже обговорювали раніше. Серед них — створення демілітаризованої або вільної економічної зони на Донбасі. Інші варіанти можуть бути неприйнятними для однієї або кількох сторін, зокрема пропозиція США відновити продаж російського газу до Європи.
Українські джерела наголошують, що угода, яка передбачатиме відмову від територій або визнання їх втрати, може призвести до нових проблем і подальших вимог Росії. «Це запустить ланцюг подій, які призведуть до ще більших втрат. Але й плану, як завершити війну, немає ані у нас, ані у партнерів. Росіяни ж цього поки взагалі не хочуть. Їхня мета незмінна — нейтральний статус України та визнання Заходом того, що ми в зоні впливу РФ. Це єдина реальна мета Путіна», — підсумував співрозмовник.
29
