Уряд реформує державне замовлення на освіту з акцентом на інженерів та медиків

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про реформу системи державного замовлення на освіту, яка вперше базуватиметься на довгостроковому прогнозі потреб ринку праці. Новий підхід, розроблений Міністерством економіки спільно з консалтинговою компанією KPMG за підтримки уряду Бельгії, передбачає збільшення підготовки інженерів, медичних працівників, будівельників та інших технічних фахівців, які будуть найбільш затребувані в економіці найближчими роками.

За словами заступниці міністра економіки України Дарії Марчак, над прогнозом працювали майже рік. «Уперше маємо десятирічний прогноз потреб ринку праці, який дає змогу значно точніше оцінити, яких саме фахівців потребуватиме економіка у майбутньому, а також допоможе зробити державне замовлення більш обґрунтованим і ближчим до реальних потреб економіки», — зазначила вона. Реформа має три ключові елементи: довгострокове прогнозування, оцінку потреби в нових працівниках та новий механізм формування державного замовлення.

Перший елемент — це економічне моделювання потреб у фахівцях до 2036 року, яке враховує вплив відбудови країни, технологічного розвитку, демографічних змін, міграції та євроінтеграції. За базовим сценарієм, кількість зайнятих в економіці може зрости з 12,9 млн осіб у 2025 році до 14,6 млн у 2036 році. Найбільший попит прогнозується на інженерів, технічних фахівців, кваліфікованих робітників, будівельників, медпрацівників, науковців та інших спеціалістів прикладних напрямів. Відбудова країни стане одним із головних драйверів попиту: у будівництві потреба в працівниках може зрости більш ніж удвічі — з близько 520 тисяч до понад 1,2 млн осіб. Також очікується зростання потреби в працівниках переробної промисловості, професійної, наукової та технічної діяльності.

Другий елемент реформи — оцінка потреби економіки в нових працівниках. За розрахунками, лише у 2032–2036 роках Україні знадобиться близько 2,62 млн нових фахівців. Найбільший попит прогнозують на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів, працівників виробництва, торгівлі та сфери послуг. Водночас прогноз показує, що закрити цей попит лише завдяки випускникам закладів освіти буде неможливо. Тому поряд із модернізацією освіти важливим залишається залучення економічно неактивного населення до ринку праці та створення умов для повернення українців з-за кордону.

Третій елемент — новий механізм формування державного замовлення. Саме на основі прогнозу потреб ринку праці та оцінки потреби економіки в нових фахівцях сформовано державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних і робітничих кадрів, а також на підвищення кваліфікації та перепідготовку у 2026 році. Новий підхід застосують уже до державного замовлення на 2026–2027 роки. Надалі прогноз планують регулярно оновлювати, щоб державне замовлення оперативно реагувало на зміни в економіці та на ринку праці.

Оскільки це перший цикл прогнозування, модель має пілотний характер і надалі регулярно оновлюватиметься та вдосконалюватиметься з урахуванням змін в економіці та пропозицій експертної спільноти. У перспективі результати прогнозування стануть відкритими для держави, закладів освіти, роботодавців і майбутніх вступників, допомагаючи їм краще орієнтуватися в професіях, які будуть найбільш затребуваними в найближчі роки. Реформа покликана зробити державне замовлення більш обґрунтованим і наближеним до реальних потреб економіки, що має сприяти зменшенню дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці.