Уряд визначив місце для Українського національного пантеону на території Києво-Печерської лаври
Кабінет міністрів ухвалив постанову про розміщення Українського національного пантеону на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Документ передбачає підготовку концепції, архітектурний конкурс, верифікацію борців за незалежність та можливе перепоховання видатних українців, похованих за кордоном.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, якою визначив місце для Українського національного пантеону — меморіального комплексу, що вшановуватиме видатних борців за незалежність та діячів, які сформували національну свідомість. Згідно з рішенням уряду, пантеон буде розташований на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в центрі Києва.
Постанову розробив Український інститут національної пам'яті (УІНП), який тепер має підготувати концепцію та структуру пантеону, визначити форми меморіалізації, а також організувати експертні та публічні обговорення. Документ став логічним продовженням реалізації проєкту, започаткованого законом, ухваленим Верховною Радою 1 липня 2025 року. Тоді за відповідний законопроєкт №15360 проголосували 287 народних депутатів.
Одним із ключових завдань, покладених на УІНП спільно з Міністерством закордонних справ, є верифікація борців за незалежність України та інших осіб, які відіграли важливу роль у формуванні національної ідентичності. Особливу увагу приділять тим, хто похований за межами України, — саме їх можуть перепоховати на території пантеону. Йдеться також про членів їхніх сімей, чиї останки можуть бути перенесені до меморіалу.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій відповідатиме за визначення конкретної ділянки в межах заповідника. При цьому враховуватимуться обмеження щодо використання земель, вимоги охорони культурної спадщини та міжнародні зобов'язання України. Крім того, Мінкульт має організувати відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт пантеону. До участі в конкурсі планують залучити представників органів влади, місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об'єднань, а також архітекторів, істориків і мистецтвознавців.
Фінансування створення, облаштування, утримання та роботи пантеону здійснюватиметься коштом державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством. Це дозволить залучати як державні ресурси, так і приватні пожертви чи міжнародну допомогу.
Ініціатива створення Національного пантеону викликала неоднозначну реакцію, зокрема з боку Польщі. Ще до ухвалення закону в Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького внесення відповідного законопроєкту президентом України Володимиром Зеленським назвали «діями ескалаційного характеру». Польська сторона пов'язала це з рішенням надати одній із військових частин ім'я «героїв УПА», що викликало занепокоєння у Варшаві.
Український національний пантеон має стати місцем вшанування пам'яті тих, хто боровся за незалежність України в різні історичні періоди. Розташування на території Києво-Печерської лаври, одного з найдавніших і найважливіших культурних та релігійних центрів країни, надає меморіалу особливого символічного значення. Водночас це накладає додаткові вимоги щодо збереження архітектурної спадщини та дотримання міжнародних норм.
Наразі УІНП має розробити детальну концепцію пантеону, яка включатиме не лише архітектурні рішення, а й критерії відбору осіб для увічнення. Публічні обговорення дозволять залучити громадськість до формування списку видатних діячів, чиї імена будуть увічнені в меморіалі. Очікується, що реалізація проєкту триватиме кілька років і включатиме кілька етапів — від погодження документації до безпосереднього будівництва.
Продовжити читання