Зміна уряду не розв'яже управлінську кризу в Україні — політолог

Можливі кадрові зміни в українському уряді, зокрема відставка першої віцепрем'єр-міністерки Юлії Свириденко та призначення нового прем'єра, не зможуть подолати глибоку управлінську кризу в країні. Таку думку висловив політолог, керівник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко.

За словами експерта, Свириденко була частиною системи, яку вибудував керівник Офісу президента Андрій Єрмак, і виконувала роль слухняного виконавця на посаді голови уряду. У новій системі координат, де Єрмак уже не має такого впливу, такий виконавець не потрібен. Політолог зазначає, що Свириденко намагалася «перевзутися» після звільнення Єрмака, але це не змінило ситуації.

На думку Денисенка, єдиним кандидатом, від якого очікують «чуда», є нинішній міністр юстиції Денис Малюська, якого називають можливим наступником. Однак політолог вважає, що Малюська — технократ без власної команди, який працюватиме в старій системі координат. «Ніякого чуда він, безумовно, не покаже. Але й провалів, з великою долею імовірності, точно не допустить», — зазначив експерт.

Денисенко наголосив, що Україна має глибинну управлінську кризу, яка не вирішується простою появою нових гравців. Він охарактеризував можливе призначення Малюськи як «непоганий вибір, який кардинально нічого не покращить», але може бути корисним у кризовій зимі.

Окрему увагу політолог приділив міністру оборони Рустему Умєрову. За його словами, є два варіанти розвитку подій: Умєров залишається на посаді або переходить на посаду віцепрем'єра без портфеля. Другий сценарій, на думку експерта, є базовим для Банкової. Всі інші зміни в силових відомствах будуть лише «косметичними замінами вивісок».

Щодо зміни посла України в США, Денисенко повідомив, що Ольга Стефанішина кілька тижнів тому попросила президента про відставку. Він зазначив, що до роботи Стефанішиної у Вашингтоні не було жодних нарікань, але зараз є слушна нагода її звільнити, щоб дати достойне місце Свириденко. Однак політолог вважає це серйозним викликом, оскільки Свириденко не дипломат, а її вміння будувати комунікацію з різними групами впливу не є сильною стороною.

Підсумовуючи, Денисенко зробив три проміжкові висновки: зміна прем'єра не розв'яже питання випуску пари в суспільстві, не вирішить електоральні завдання (зростання рейтингу) і взагалі не вплине на управлінську систему країни.

Водночас, за даними джерел, паралельно з урядовими змінами триває реформування Бюро економічної безпеки. Рівно рік тому завершився конкурс на посаду директора БЕБ, у якому переміг детектив НАБУ Олександр Цивінський. Його призначення саботували понад місяць, що стало одним із найгучніших прикладів політичного опору реформам у 2025 році. Лише після всеукраїнських протестів у липні Кабмін призначив Цивінського директором БЕБ.

Одним із перших завдань нового керівництва стала атестація всього складу Бюро — понад 1200 осіб. Цю атестацію мають завершити до лютого 2027 року. Для її проведення створено дві комісії по 12 членів, половину з яких призначено директором БЕБ, а половину — за поданням міжнародних організацій. Атестація проходить у два етапи: спочатку перевіряють керівництво центрального апарату та регіонів, а потім — решту співробітників.

Цікаво, що старт співбесід керівного складу БЕБ співпав із відкриттям 6-го кластеру переговорів щодо початку вступу України до ЄС. Ефективна боротьба з корупцією та тіньовою економікою є прямим критерієм Брюсселя, а сильне БЕБ — жорсткою вимогою МВФ та Єврокомісії. Від виконання цих умов залежить фінансування України на 8,1 млрд доларів.

За даними громадської організації «Автомайдан», яка долучилася до перевірки працівників БЕБ, під час створення Бюро у 2021 році до його штату зайшло чимало колишніх податківців, які принесли із собою старі схеми та неефективні практики. Водночас значна частина з них звільнилася ще до початку атестації: із 50 працівників, які підлягали оцінюванню в межах першого етапу, до співбесід дійшли лише 18 керівників. Таким чином, ще до атестації понад 64% керівників залишили свої посади.