Буданов попередив про ескалаційні кроки Польщі до річниці Волинської трагедії
Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Польща готує низку «незрілих ескалаційних кроків» до 11 липня, річниці Волинської трагедії. Він наголосив, що Україна не прийматиме ультиматумів, а пік напруги у двосторонніх відносинах ще попереду.

Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Польща готує низку «незрілих ескалаційних кроків» напередодні 11 липня, коли відзначатиметься річниця Волинської трагедії. За його словами, пік напруги у відносинах між Києвом та Варшавою очікується вже наступного тижня, а найскладніший етап двосторонніх відносин ще попереду. Буданов підкреслив, що Україна не сприйме жодних ультиматумів від будь-якої сторони, включно з Польщею.
В інтерв'ю РБК-Україна Буданов зазначив, що польська сторона планує дії, які можуть призвести до чергового загострення. Він нагадав, що останнім, хто намагався ставити Україні ультиматуми, була Російська Федерація, і Київ їх не прийняв. «Без образ до Польщі — але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли. Так, важко, погано, крові багато. Але навіть їхній ультиматум ми не прийняли. То чому хтось думає, що ми приймемо щось інше, від іншої сторони? Ультиматумами з нами розмовляти не треба», — наголосив голова Офісу президента.
Буданов також зауважив, що Україна не планує діяти на випередження чи робити помилкові кроки, але будь-який прояв недружньої політики отримає відповідну реакцію. «Якщо ми визнаємо, що хтось робить незрілі кроки, нащо нам відповідати, робити хибні кроки наперед. Зроблять свій — побачимо, будемо відповідати. Мовчки сидіти ніхто не буде», — підсумував він.
Напруженість у відносинах між Україною та Польщею зросла після того, як президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з військових підрозділів почесного найменування «Герої УПА». У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. Канцелярія Навроцького назвала створення Пантеону українських героїв «дією ескалаційного характеру». Після цього розпочалися взаємні відмови української та польської сторін від нагород.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав не допустити подальшого загострення, але наголосив, що історичні питання мають бути предметом відвертого діалогу. Він повідомив, що Україна запропонувала кроки для деескалації конфлікту, однак Варшава очікує конкретних рішень щодо історичних суперечок. 4 липня Україна передала Польщі «антикризовий пакет» пропозицій для врегулювання дипломатичної суперечки, яка виникла через питання історичної пам'яті.
Буданов висловив сподівання, що ситуація з Польщею зрештою піде шляхом деескалації. На його думку, пік ескалації завжди має два шляхи розвитку: або неминуча катастрофа, або подальша розрядка. Він наголосив, що Україна займає непохитну позицію щодо будь-якого зовнішнього тиску і не прийматиме ультиматумів від партнерів.
Контекст загострення відносин між двома країнами також включає історичні питання, зокрема Волинську трагедію 1943 року, яка залишається болючою темою для обох народів. Українська сторона неодноразово закликала до спільного вшанування пам'яті жертв, але позиції сторін щодо оцінки подій залишаються різними. Експерти зазначають, що подальша ескалація може негативно вплинути на двосторонню співпрацю, зокрема в економічній та безпековій сферах.
Польща є одним із ключових союзників України у війні проти Росії, надаючи значну військову, гуманітарну та політичну підтримку. Однак історичні суперечки періодично ускладнюють відносини між двома країнами. Останні події свідчать про те, що питання історичної пам'яті залишаються чутливими і можуть впливати на дипломатичний порядок денний. Київ сподівається на конструктивний діалог, але водночас дає зрозуміти, що не поступатиметься під тиском.
Продовжити читання