Бундестаг дозволив поліції Німеччини самостійно збивати ворожі дрони

Бундестаг Німеччини схвалив законопроєкт, який дозволяє федеральній поліції самостійно нейтралізувати безпілотники, зокрема збивати їх фізично, глушити електромагнітними імпульсами та блокувати сигнали GPS. Раніше правоохоронці могли лише фіксувати порушення повітряного простору, а тепер отримали активні інструменти для протидії. Це рішення стало відповіддю на зростаючу загрозу з боку ворожих дронів, які дедалі частіше фіксують над територією країн НАТО.

Законопроєкт підтримали голосами Союзу (ХДС/ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Проти виступили Ліва партія та «Зелені», тоді як «Альтернатива для Німеччини» (АдН) утрималася. Головна новація — право поліції самостійно застосовувати засоби радіоелектронної боротьби та фізичного збиття дронів, а також використовувати власні безпілотники для спостереження й розвідки. Це дозволить оперативно відстежувати підозрілі об'єкти в небі, не чекаючи на військових.

Це найбільше оновлення повноважень поліції з 1994 року. До пакета змін увійшли й інші пункти: поліція зможе застосовувати розпізнавання облич у реальному часі при загрозі життю чи безпеці держави, а штучний інтелект аналізуватиме відео на предмет підозрілих рухів людей. Крім того, спрощується прослуховування телефонів у справах екстремізму й контрабанди людей, а поліція отримає право самостійно подавати клопотання про депортаційний арешт.

Опозиція розкритикувала закон. Ірен Мігаліч від «Зелених» заявила про юридичні сумніви щодо біометричного стеження, назвавши його потенційно неконституційним. Клара Бюнгер від Лівої партії попередила, що суцільне стеження стане «нормальним станом речей» і загрожує громадянським свободам. Представник АдН Крістофер Дреслер натомість зосередився виключно на темі міграції, заявивши: «Мультикультурні суспільства — це мультикримінальні суспільства». Йозеф Остер від ХДС розкритикував АдН за те, що партія навіть не вникла в деталі законопроєкту.

Тепер закон має розглянути Бундесрат — верхня палата німецького парламенту. Розгляд відбудеться після літньої перерви. Попередні спроби реформувати закон про федеральну поліцію вже провалювались там, зокрема за уряду Ангели Меркель у 2021 році. Якщо Бундесрат схвалить документ, поліція отримає безпрецедентні повноваження для боротьби з дронами.

Ухвалення закону відбувається на тлі серії інцидентів із безпілотниками над територією країн НАТО. Ще з осені 2025 року фіксують систематичні вторгнення російських дронів, і щоразу країни Альянсу стикалися з проблемою: побачити ворожий об'єкт значно легше, ніж його зупинити. У ніч на 10 вересня 2025 року близько 20 російських БПЛА масовано вторглися в повітряний простір Польщі під час атаки на Україну. Це стало першим випадком, коли дрони над територією НАТО збивали під егідою Альянсу — польські та нідерландські винищувачі уразили частину цілей, решта долетіла до Варшави й Любліна.

Уже за два тижні хвиля подібних інцидентів паралізувала аеропорти одразу в кількох країнах: Копенгаген і Осло призупиняли роботу через невідомі дрони, а слідом закривали Ольборг і Мюнхен. Тоді ж у Ryanair публічно закликали дозволити збивати дрони над цивільними аеропортами, назвавши ситуацію загрозою для тисяч пасажирів. Паралельно Литва місяцями боролася з контрабандними метеозондами, що запускали з Білорусі. Аеропорт Вільнюса закривали через них по кілька разів на місяць, а в грудні через посилення атак країна оголосила надзвичайну ситуацію на всій території.

У травні цього року дрон Geran-2 впав і вибухнув на багатоповерхівці в румунському Галаці — постраждали двоє людей, а розслідування підтвердило російське походження безпілотника. Масштаб проблеми оцінили аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень: за їхніми даними, НАТО «проспало» щонайменше 144 випадки шпигунства російських дронів за ядерними об'єктами у понад десятці країн — від британської авіабази RAF Lakenheath, де розмістили американську ядерну зброю, до французької бази підводних човнів Іль-Лонг. Попри всі ці випадки, у переважній більшості інцидентів країни Альянсу лише піднімали авіацію в повітря, фіксуючи порушення, але не наважуючись збивати дрони над своєю територією.

Новий закон покликаний заповнити цю прогалину, надаючи поліції чіткі правові підстави для активних дій. Однак, як показує практика, навіть після ухвалення закону залишаються питання щодо його ефективності та відповідності конституційним нормам. Критики наголошують, що розширення повноважень поліції може призвести до зловживань і порушення прав громадян, особливо в частині біометричного стеження. Прихильники ж закону аргументують, що в умовах гібридних загроз безпека держави має бути пріоритетом.