Дослідження: понад 50 тисяч людей загинули через літню спеку в Європі
Нове дослідження, опубліковане в Nature Health, свідчить, що рекордна спека в Європі цього літа спричинила понад 50 тисяч смертей, з яких майже дві третини пов'язують із антропогенними кліматичними змінами. Найбільше смертей зафіксовано в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині.
Рекордна спека, що охопила Європу цього літа, стала причиною понад 50 тисяч смертей. Такі результати нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Health. За оцінками науковців, майже дві третини цих смертей пов'язані з кліматичними змінами, спричиненими діяльністю людини.
Дослідники змоделювали смертність, пов'язану зі спекою, для різних вікових груп у 854 європейських містах під час повторюваних хвиль спеки в червні, липні та серпні. За їхніми даними, 50 391 людина померла внаслідок підвищених температур, а з них 32 619 — через надмірну спеку, спричинену спалюванням вугілля, нафти і газу.
Це на 71% більше, ніж під час попереднього найсмертоноснішого літа, коли у 2022 році загинуло 29 480 осіб. �деться про дані тих самих дослідників, які на початку цього місяця опублікували дослідження, присвячене щорічному відстеженню смертності, пов'язаної з літньою спекою, у цих європейських містах.
Автори дослідження зазначають, що цифри щодо смертності цього літа є заниженими, оскільки вони не враховують смертоносну спеку в травні та охоплюють лише смерті у цих 854 містах, де проживає близько 40% населення Європи.
Приблизно третина смертей припала на період з 17 червня по 1 липня — час особливо інтенсивної спеки, коли температура перевищувала норму на 9,5 градусів за Фаренгейтом (5,3 градусів за Цельсієм). Про це зазначив співавтор дослідження Гаріфаллос Константінудіс, біостатистик з Лондона.
«У більшій частині Західної та Північної Європи наша інфраструктура просто не розрахована на те, щоб витримувати такі температури, які ми спостерігаємо зараз через наслідки антропогенного потепління», — зазначила головна авторка дослідження Клер Барнс, кліматологиня з Імперського коледжу Лондона.
За її словами, цього літа в деяких європейських містах температура була на 12°C вищою за норму. Дослідження також показало, що з цих 50 тисяч людей понад 32 тисячі померли внаслідок надмірної спеки, спричиненої антропогенними змінами клімату.
Найбільшу кількість смертей зафіксовано в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині. Згідно з дослідженням команди, серед усіх європейських столиць Рим мав найвищий загальний показник смертності від спеки у період з 2000 по 2025 рік.
«Це вже було б аномальним природним періодом спеки на тлі значних кліматичних змін», — зазначила Барнс. Вона додала, що Європа є континентом, який нагрівається найшвидше — хоча Арктика, яка не є континентом, нагрівається ще швидше — і температура тут на 2,5°C вища, ніж у доіндустріальну епоху.
Більше половини людей, які загинули в Європі під час спеки, були віком 85 років і старше, але задушливі температури також забрали життя понад 800 осіб віком від 20 до 44 років, зазначив Константінудіс.
Команда використала загальновизнаний науковий метод, щоб з'ясувати, скільки з 50 тисяч смертей від спеки сталися внаслідок природної літньої спеки, а скільки — через вплив парникових газів на клімат. Вони провели комп'ютерне моделювання світу без кліматичних змін і порівняли його з кількістю смертей, що сталися цього літа. Різниця і є наслідком глобального потепління.
За словами Барнс, частка смертей від спеки, пов'язаних із глобальним потеплінням, зросла з приблизно 45% на початку 2000-х років до 65% на сьогодні.
Раніше в Європі фіксували численні температурні рекорди. Так, у червні на заході Франції стовпчик термометра піднявся майже до 44°C. Причиною екстремальної спеки вчені назвали кліматичну кризу. У липні повідомлялося, що внаслідок рекордної спеки, яка охопила західну частину Європи наприкінці червня, загинуло понад 10 тисяч людей.
5
