ЄС відповів на погрози Росії дипломатам у Києві
Єврокомісія заявила, що не згортатиме підтримку України попри погрози Росії на адресу дипломатів у Києві, а тиск на Москву лише зростатиме. Статус Представництва ЄС у Києві залишається незмінним.
Європейський Союз не має наміру згортати підтримку України попри погрози Росії на адресу іноземних дипломатів у Києві. Про це заявив речник Європейської комісії Крістіан Віганд, коментуючи заклик Москви до дипломатів залишити Україну.
За словами Віганда, Росія вдається до чергових залякувань, аби змусити Європу зменшити допомогу Києву, однак досягти цього їй не вдасться. «Росія не вперше вдається до таких погроз. Це свідчить про те, що Кремль програє війну і втрачає витримку. Ми й надалі підтримуватимемо Україну, викриватимемо безвідповідальні й небезпечні дії Росії та посилюватимемо тиск на неї», — наголосив речник Єврокомісії.
Він також зазначив, що Євросоюз реалізує наймасштабніший в історії пакет санкцій проти Росії. Цього тижня було запроваджено нові обмеження, зокрема за депортацію українських дітей. У Єврокомісії підкреслили, що союз продовжує активне фінансування та забезпечення оборонних потреб України.
Зокрема, затверджено плани оборонних закупівель на 28,3 млрд євро, а окремо виділяється 6,6 млрд євро безпосередньо на військову допомогу. «Як зазначила Високий представник Каллас, Росія готова йти на більші ризики, але ми також посилюємо наші дії, щоб збільшити ціну агресії для Росії», — додав Віганд.
При цьому статус Представництва ЄС у Києві залишається повністю незмінним. Раніше Росія звернулася до іноземних дипломатів у Києві із закликом залишити Україну, попередивши про підготовку масованих атак. Москва стверджує, що продовжуватиме завдавати ударів по об'єктах у столиці та інших містах, які вона називає військовими.
На тлі цих погроз у ЗМІ з'явилася інформація, що західні посольства розробляють сценарії перенесення своїх місій із Києва до Львова або східної Польщі у разі цілеспрямованих атак. Втім, Міністерство закордонних справ України заперечує плани евакуації іноземних представництв. Сам Євросоюз уже підтвердив, що статус Представництва ЄС у Києві залишається незмінним.
Заяви Єврокомісії пролунали на тлі продовження російських атак на українську столицю. Зокрема, 1 та 2 жовтня окупанти цілеспрямовано атакували Південний міст у Києві реактивними дронами. За півтори доби в міст щонайменше п'ять разів влучили ворожі безпілотники. Під час однієї з атак 1 жовтня дрон вибухнув біля опори мосту просто під час руху потяга метро.
Після цих ударів рух Південним мостом повністю зупинили — як для автомобілів, так і для метрополітену. Уже 2 жовтня столична влада запровадила нові правила руху мостами через Дніпро. Зокрема, на Північному мосту суттєво обмежили рух із правого на лівий берег під час повітряних тривог. Зранку 3 жовтня у Києві російський реактивний безпілотник завдав удару по Північному мосту.
На цьому тлі в Києві готують резервні понтонні переправи через Дніпро на випадок ураження мостів. Про це повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник. За його словами, з наступного тижня планують розпочати будівництво кількох резервних переправ, а в перспективі розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
«Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», — сказав Калашник.
За словами міністра, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів. «Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів перетинають лівий і правий берег протягом доби. І задача — зберегти цю пропускну здатність», — зазначив він.
Уже визначено локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі. Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.
Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», додав міністр. «Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача — забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга — не допустити ураження. Друга частина — забезпечити захист. Третя — швидке відновлення. І четверте — прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об'єктів мостової альтернативної інфраструктури», — підсумував Калашник.
11
