Естонія передислокує головну бригаду за 50 км від кордону з РФ
Естонія перекидає Першу бригаду з Тапи до Йихві, за 50 км від російського кордону, і переходить до стратегії «активної оборони» через загрозу можливої агресії Москви.
Естонія передислокує свою головну бойову бригаду ближче до кордону з Росією, готуючись до можливої агресії Москви за межами України. Перша естонська бригада на чолі з полковником Тармо Кундлою назавжди залишає головну військову базу в місті Тапа і переміщується до Йихві, приблизно за 50 кілометрів від російського кордону. Там уже будуються нові великі об'єкти для розміщення солдатів.
За словами естонських посадовців, країна постійно переміщує війська ближче до кордону з Росією та закуповує озброєння, здатне завдати удару вглиб російської території. Керівники збройних сил та розвідки Естонії не вважають, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО принаймні протягом найближчих двох років. Водночас вони переконані, що Москва готується до можливого майбутнього конфлікту з Естонією, і саме це змусило країну, яка не має власних військово-повітряних сил, перейти до стратегії «активної оборони».
«Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях», — заявив полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, головної бойової сили країни. За його словами, військові вже зараз мають облаштовувати лінії оборони на висунутих позиціях, оскільки розраховувати на маневрування противником та поступове відведення не доводиться. «З військової точки зору це дуже складно. Ми не можемо маніпулювати противником. Ми маємо вибудувати наші лінії вже сьогодні. Це оборона на висунутих позиціях», — наголосив він.
Представник естонської військової розвідки зазначив, що стримування не працює, а критичний період для вирішення цього питання для всіх країн Балтії припадає на найближчі один-чотири роки. У Міністерстві оборони Естонії наголосили, що мають зробити агресію проти країни «немислимою». «Наша мета чітка: утримати ворога та руйнування війни подалі від естонської території», — заявили в оборонному відомстві.
У травні уряд Естонії запровадив термін «активна оборона» до своєї концепції національної безпеки. З того часу збройні сили країни розпочали тиху, але радикальну реорганізацію. З Тапи, головної військової бази Естонії, елітні підрозділи постійно передислоковуються на позиції ближче до російського кордону. Також нову базу на тисячу військовослужбовців будують у прикордонній Нарві.
Протягом останнього року країна підписала контракти на придбання дев'яти американських ракетних систем залпового вогню Himars, балістичних ракет M57 з дальністю польоту до 300 кілометрів, а також дев'яти південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю. Відстань від прикордонних естонських баз до російського Санкт-Петербурга становить 260 кілометрів.
Протягом десятиліття після російського вторгнення до України у 2014 році естонські військові стратеги розробили оборонну доктрину, сформовану під впливом історії та географії країни. Згідно з цим підходом, у разі агресії призовники мали б швидко мобілізуватися й вести тактичну, майже партизанську оборону, щоб перешкоджати російським військам і завдавати їм втрат, доки не прибуде підкріплення з НАТО.
Однак, спостерігаючи за діями Росії в Україні, естонські військові керівники дійшли висновку, що такий план не спрацює. Зараз вони вважають, що Кремль не зважає на втрати, борючись за утримання захопленої території навіть після того, як усе на ній було знищено. Тепер Естонія планує боротися за кожен дюйм території і завдавати Росії потужних ударів за сотні кілометрів за лінією фронту з першого дня будь-якого вторгнення.
Військова розвідка Естонії особливо побоюється певних обмежених дій проти прикордонної цілі — зокрема, невеликого, переважно російськомовного міста Нарва. Це могло б послужити провокаційним випробуванням рішучості НАТО, спрямованим на розкол альянсу.
Як повідомлялося, витрати Естонії на оборону в 2027 році й надалі перевищуватимуть 5% ВВП, а загалом на національну оборону витратять 2,2 мільярда євро. Сусідня Литва спільно з Польщею розробляє план міжнародної евакуації населення, який буде застосовуватися у разі необхідності евакуювати через кордон частину мешканців Литви, Латвії та Естонії.
4
