Глава МЗС Туреччини: найскладніше у підготовці саміту НАТО — забезпечити участь Трампа

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що найскладнішою частиною підготовки до саміту НАТО в Анкарі було забезпечення участі президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє Turkish Minute. За словами Фідана, присутність американського лідера на заході є вирішальною для зусиль, спрямованих на зниження напруженості між Вашингтоном і європейськими союзниками.

Турецький міністр вважає, що участь Трампа в саміті допоможе врегулювати розбіжності всередині Північноатлантичного альянсу. Він також раніше висловлював сподівання, що особисті відносини президента Туреччини Реджепа Ердогана з Трампом можуть сприяти послабленню напруги в НАТО. Фідан наголосив, що Анкара підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, але водночас зберігає відкриті канали зв'язку з Росією.

Саміт НАТО в Анкарі, який проходить 7–8 липня, зібрав лідерів країн-членів Альянсу для обговорення ключових питань безпеки. Однією з головних тем стало нове загострення суперечки між Данією та США, а також питання військової підтримки України. Очікується, що підсумкова декларація саміту міститиме тезу про те, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки, а також обіцянку держав-членів надати Україні по 70 млрд євро військової підтримки щороку у 2026–2027 роках.

Президент України Володимир Зеленський виступив на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі, де окреслив головні виклики війни для Альянсу. Він наголосив на відсутності в Європи власного протиракетного захисту та порушив питання членства України в НАТО. Зеленський також провів низку двосторонніх зустрічей на полях саміту, зокрема коротко переговорив з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.

Мадяр, який раніше займав більш стриману позицію щодо України, цього разу чітко висловився на підтримку Києва. Він назвав Росію «брутальним агресором» і заявив, що Україна має право захищати свою територіальну цілісність. Водночас угорський прем'єр підтвердив, що Угорщина не надаватиме зброю або військових, але зберігає гуманітарну підтримку. Мадяр і Зеленський домовилися про зустріч у найближчому майбутньому.

Польський президент Кароль Навроцький також змінив тон щодо України після розмови із Зеленським в Анкарі. Це свідчить про певне потепління у відносинах між Києвом та деякими східноєвропейськими партнерами, які раніше висловлювали застереження щодо підтримки України. На саміті також обговорювалися питання фінансування оборонних програм та посилення східного флангу НАТО.

Окремою темою стало рішення Чехії вперше долучитися до програми PURL із закупівлі американського озброєння для потреб України. Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка заявив, що країна перенаправить кошти з деяких проєктів на цю ініціативу. Це стало несподіванкою, оскільки уряд Андрея Бабіша з кінця 2025 року не виділяв військову допомогу Києву. Президент Чехії Петр Павел позитивно оцінив цей сигнал, зазначивши, що Чехія була однією з небагатьох країн, які не підписалися під програмою.

Таким чином, саміт НАТО в Анкарі демонструє складну динаміку всередині Альянсу: від необхідності залучати президента США до ключових рішень до поступового розширення підтримки України навіть з боку країн, які раніше вагалися. Туреччина, як країна-господарка, відіграє роль посередника, намагаючись балансувати між інтересами різних членів НАТО та зберігаючи власні канали зв'язку з Москвою.