Іран планував запустити балістику по українському порту

За даними The New York Times, Іран серйозно розглядав можливість запуску балістичної ракети по одному з українських морських портів. План мав стати відповіддю на атаку України на іранське комерційне судно в Каспійському морі, яка сталася 26 липня. Як повідомляють джерела, обізнані з розвідувальними даними, Тегеран міг завдати удару з невеликою боєголовкою по символічній цілі, однак завдяки терміновим дипломатичним переговорам ситуацію вдалося стабілізувати, і сторони уникли прямого військового зіткнення.

Атака на іранське судно відбулася в акваторії Каспію. За офіційними даними Києва, ціль використовувалася для транспортування військових вантажів до Росії, тому удар був законним актом самооборони. Унаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один дістав поранення. Президент Володимир Зеленський назвав результати удару «дуже хорошими», а речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук наголосив, що будь-яка логістика, яка забезпечує російську армію, є законною військовою ціллю.

Іран різко відреагував на інцидент. Міністр закордонних справ Аббас Аракчі назвав атаку порушенням статуту ООН і пригрозив, що вона не залишиться без відповіді. За даними західної розвідки, яку цитує NYT, Тегеран розглядав варіант запуску балістичної ракети з невеликою боєголовкою. Найімовірнішою ціллю міг стати один із чорноморських портів України. Такий крок, на думку аналітиків, спричинив би різку ескалацію, особливо з огляду на тісний військовий союз Ірану з Росією та наявність іранських військових радників у регіоні. Західні дипломати попереджали, що реакція України на подібний удар може бути непередбачуваною.

Запобігти військовому сценарію вдалося завдяки інтенсивним дипломатичним контактам. У вівторок відбулася телефонна розмова міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з Аббасом Аракчі. Після неї іранський міністр повідомив, що українська сторона визнала атаку на судно ненавмисною. Аракчі написав у соцмережах, що Іран не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти: будь-який напад на іранських громадян чи інтереси є неприйнятним, а завдані збитки мають бути компенсовані. Того ж дня голова іранського МЗС провів переговори з верховною представницею Європейського Союзу із закордонних справ Каєю Каллас. Сторони обговорили шляхи зниження напруженості в регіоні.

Крім того, Андрій Сибіга окремо поговорив із міністром закордонних справ Ізраїлю Гідеоном Сааром. Український міністр поінформував ізраїльського колегу про ескалацію Росією терору проти цивільних суден у Чорному морі, а також про наслідки для глобальної продовольчої безпеки, зокрема для країн-імпортерів продовольства, серед яких Ізраїль. Сибіга також прийняв запрошення відвідати Ізраїль з нагоди 35-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.

Аналітики зазначають, що всередині іранського керівництва не було одностайності щодо необхідності військової відповіді. Як повідомив виданню аналітик, близький до уряду Ірану, Мехді Рахматі, частина політиків закликала завдати негайного удару у відповідь, але інші радили стриманість. «Україна — не маленька, незначна країна. Вона має досвід ведення війни та логістичну підтримку з Америки та Європи. Ми нічого не отримаємо, створюючи новий фронт у війні», — зазначив Рахматі. Ці слова відображають розуміння в Тегерані потенційних наслідків відкритого конфлікту з Україною.

Таким чином, дипломатія дозволила уникнути прямого зіткнення, хоча напруженість між двома країнами зберігається. Тегеран продовжує наполягати на компенсації за загибель моряка та пошкодження судна. Водночас Київ наголошує, що всі його дії спрямовані виключно на захист від російської агресії, і закликає Іран припинити військову підтримку Москви. Інцидент став черговим свідченням складної геополітичної ситуації в регіоні, де перетинаються інтереси України, Ірану, Росії та західних держав.