Країни Балтії просять у ЄС пів мільярда євро на боротьбу з дронами
Литва, Латвія та Естонія звернулися до Європейської комісії з проханням про додаткове фінансування для посилення протиповітряної оборони та боротьби з безпілотниками. За даними фінського видання, йдеться про 500 млн євро.
Литва, Латвія та Естонія спільно звернулися до Європейської комісії з проханням про додаткове фінансування для розвитку спроможностей боротьби з безпілотниками. Про це повідомив міністр оборони Литви Робертас Каунас у коментарі Reuters. За його словами, три країни прагнуть посилити власні можливості для протидії дронам і розглядають спільні закупівлі необхідного обладнання.
Причиною звернення стали побоювання через безпілотники, які під час війни Росії проти України потрапляють у повітряний простір Балтійського регіону. Україна останнім часом посилила використання далекобійних дронів для атак по цілях на території Росії. Окремі безпілотники під час таких операцій заходили в повітряний простір країн Балтії, що посилило занепокоєння щодо можливого поширення наслідків війни за межі України.
Точну суму, яку Литва, Латвія та Естонія попросили в ЄС, Каунас не назвав. Водночас фінське видання Iltalehti повідомило, що йдеться про 500 мільйонів євро. Ця цифра не була підтверджена литовським міністром оборони.
Країни Балтії розглядають спільну закупівлю техніки для боротьби з безпілотниками. При цьому перевагу планують надавати продукції європейської оборонної промисловості. «Ми розглядаємо можливість спільного придбання цієї техніки, віддаючи перевагу європейській оборонній промисловості», — сказав Каунас. За його словами, такий підхід має одночасно посилити стійкість Литви, Латвії та Естонії та сприяти розвитку оборонної промисловості Європи.
Звернення відбувається на тлі дедалі частіших розмов у країнах східного флангу НАТО про можливі сценарії ескалації з боку Росії. Раніше в НАТО заявили про готовність реагувати на будь-які провокації та атаки РФ. Генерал Альянсу наголосив, що організація готова протидіяти потенційній ескалації на східному фланзі Європи.
Водночас Литва повідомила про отримання розвідданих щодо можливої підготовки Росією операцій «під чужим прапором». За даними литовської сторони, такі дії можуть бути спрямовані на перевірку готовності НАТО до відповіді. На можливі ризики для країн Альянсу звертав увагу і президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Він заявив, що запуск Росією навіть кількох ракет по території НАТО може стати серйозним випробуванням для багатьох країн.
Занепокоєння країн Балтії також підживлюється окремими інцидентами останніх місяців. Зокрема, у ніч на 15 вересня у Литві винищувачі НАТО вперше збили дрон, який летів із Білорусі і міг нести вибухівку. Крім того, 30 липня ракета Х-101 впала на території Люблінського воєводства в Польщі. Ці випадки демонструють, наскільки реальними є ризики для повітряного простору країн східного флангу.
Європейський Союз своєю чергою готує нову стратегію безпеки, яка має доповнити статтю 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що держава-член Альянсу може вимагати проведення консультацій зі своїми союзниками, якщо над нею нависає загроза. НАТО також посилює східний фланг, збільшуючи військову присутність, патрулюючи повітряний простір членів Альянсу завдяки об'єднаній системі ППО та вдосконалюючи захист критичної інфраструктури.
Спецслужби Чехії, Латвії та Швеції також прогнозували посилення провокацій з боку Росії. Вони припускають, що напад на країни Альянсу або операції під чужим прапором можуть статися вже найближчими місяцями, а не роками. Відтак НАТО вперше оприлюднило нові вимоги до цивільної готовності, які зобов'язують держави забезпечити роботу енергетики, водопостачання, охорони здоров'я, транспорту та зв'язку навіть в умовах атак.
Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс не вважає напад неминучим, але не може бути наївним. «Я знаю, що завжди знайдуться люди, які скажуть вам: о, якби ви тільки сіли за стіл переговорів із Путіним і зробили те й це… Це довгострокова проблема. Це загроза. Ми не можемо бути наївними», — сказав він. Водночас у НАТО сподіваються запобігти подальшій ескалації.
Запит країн Балтії до Єврокомісії є частиною ширших зусиль із підготовки до різних сценаріїв. Держави регіону посилюють протиповітряну оборону, захищають критичну інфраструктуру та готують цивільні служби. Спільні закупівлі обладнання для боротьби з дронами мають не лише підвищити стійкість Литви, Латвії та Естонії, а й дати поштовх розвитку європейського оборонного виробництва.
5
