Країни Балтії та Польща готуються до російських провокацій на тлі попереджень НАТО

Країни Балтії та Польща активізують підготовку до можливих провокацій з боку Росії, які, за даними розвідки, можуть включати операції «під чужим прапором» із використанням безпілотників. Литва вже офіційно попередила, що у разі критичного загострення ситуації НАТО розгорне додаткові військові сили та засоби протиповітряної оборони на своїй території. Водночас у Вільнюсі запевняють, що інформації про накопичення російських військ біля кордонів альянсу немає, тому ймовірність повномасштабного вторгнення на територію держави-члена НАТО практично виключена.

Головний радник президента Литви з питань національної безпеки Дейвідас Матульоніс заявив, що загроза провокацій у Балтійському регіоні та в інших частинах Європи стрімко зростає. За його словами, НАТО серйозно ставиться до попереджень про можливі дії Кремля в найближчі місяці. «Якщо всі показники вкажуть на те, що ситуація є критичною, я не маю сумнівів, що будуть виділені додаткові сили та засоби протиповітряної оборони», — наголосив Матульоніс. Він додав, що провокації можуть посилитися з наближенням виборів до Державної думи РФ і набувати різних форм — від так званих операцій «під чужим прапором» до диверсій, подібних до тих, що спостерігалися в Європі останніми роками.

Польща також активно готується до можливих загроз. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що уряд розглянув сценарій, за якого Росія може використати рій безпілотників із українським маркуванням для провокацій над територією Польщі або інших країн східного флангу НАТО. «Ми вже стикалися з провокаціями із застосуванням дронів, тож бачили, на що здатна Російська Федерація. Тому наша пильність та інформація про те, що такі дії можуть відбутися, є важливим елементом», — зазначив міністр. Він також додав, що під загрозою можуть опинитися Польща, країни Балтії, Фінляндія та Румунія.

Під час засідання Комітету уряду Польщі з питань національної безпеки обговорювалися й інші гібридні загрози, зокрема перешкоджання сигналу GPS та організація диверсійних акцій. Значна частина дискусії була присвячена ситуації в Україні. Косіняк-Камиш навів дані, що лише за минулий тиждень Росія ініціювала 904 бойові зіткнення на лінії фронту та в інших районах, включаючи повітряні удари, застосування маневрених ракет, плануючих бомб і балістичних ракет. «Це найбільша інтенсивність з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році», — підкреслив він.

Латвія також посилила захист критичної інфраструктури через можливі провокації РФ. У Литві влада визначила ключові об'єкти транспортної та енергетичної інфраструктури як потенційні цілі та вжила додаткових заходів безпеки. Матульоніс наголосив, що загроза поширюється не лише на країни Балтії, а й на інші держави, які надають потужну підтримку Україні. Водночас він відкинув можливість того, що Росія готується до вторгнення на територію держави-члена НАТО, зазначивши, що інформації про накопичення військ на кордоні немає.

Лідери країн східного флангу НАТО нещодавно оприлюднили публічні попередження, посилаючись на розвіддані, які свідчать про те, що Росія готує провокації на їхній території. У Литві впевнені, що якщо ці провокації призведуть до критичної ситуації з безпекою, то НАТО розгорне додаткові військові сили в балтійській державі. Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловлював припущення, що Росія може організувати операцію «під фальшивим прапором» із використанням дронів українського виробництва.

Таким чином, ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою. Країни регіону посилюють оборонні заходи та координують дії з альянсом, щоб запобігти можливим провокаціям з боку Росії. Водночас у НАТО наголошують, що готові до рішучих дій у разі загострення, але не вбачають безпосередньої військової загрози вторгнення на територію держав-членів.