Кремль шукає нові способи поповнення армії, але економіка Росії обмежує мобілізаційні можливості
Росія намагається поповнювати армію для затяжної війни проти України, однак нові кампанії з вербування дедалі більше залежать від стану російської економіки. Водночас Україна входить у найскладніший період війни з точки зору економіки, а російські удари по інфраструктурі завдають значних збитків.
Росія продовжує шукати способи поповнювати армію для затяжної війни проти України, однак можливості Кремля вже суттєво відрізняються від тих, які Москва мала на початку повномасштабного вторгнення. Нові кампанії з вербування людей дедалі сильніше залежать не лише від наявності людського ресурсу, а й від стану російської економіки. Про це йдеться в матеріалі, присвяченому оцінці можливої нової мобілізації в Росії.
За оцінками аналітиків, Кремль стикається з великими труднощами, оскільки економічні обмеження та виснаження ресурсів роблять масштабні мобілізаційні кампанії дедалі проблематичнішими. Якщо на початку вторгнення Москва могла розраховувати на широкий доступ до людського ресурсу та фінансування, то тепер ситуація змінилася. Вербування нових солдатів вимагає дедалі більших витрат, а російська економіка зазнає тиску через санкції, військові витрати та структурні дисбаланси.
Водночас Україна входить у найскладніший період війни з точки зору економіки. Росія посилює удари по об'єктах, які забезпечують роботу української економіки, намагаючись завдати збитків виробництву, логістиці та бізнесу. За даними The New York Times, війна на виснаження між Росією та Україною дедалі більше переходить у площину економіки. Москва і Київ атакують промислові підприємства, логістичні об'єкти та комерційну інфраструктуру, прагнучи послабити економічні можливості один одного.
Українські посадовці називають посилену російську кампанію «тотальною війною», оскільки удари дедалі частіше спрямовані не лише на військові цілі, а й на скорочення виробництва, порушення ланцюгів постачання та втрати робочих місць. Росія розширила перелік об'єктів для атак. Йдеться, зокрема, про склади, порти, залізничну інфраструктуру, прикордонні переходи та судна. Нещодавно під удари потрапила також інтернет-інфраструктура, через що без доступу до відповідних сервісів залишалися близько 100 тисяч домогосподарств.
Окремою проблемою для економіки стали тривалі повітряні тривоги. Через них підприємства змушені зупиняти роботу, а споживачі проводять значну частину часу в укриттях. Це безпосередньо позначається на продажах та економічній активності. На тлі посилення атак Європейський банк реконструкції та розвитку 24 вересня знизив прогноз зростання української економіки у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Водночас деякі економісти допускають, що за підсумками року українська економіка може взагалі не продемонструвати зростання.
Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов заявив, що через дефіцит робочої сили та посилення обстрілів Україна входить у «найскладніший період війни». За його словами, купівельна спроможність населення залишається відносно високою, однак люди фактично не можуть повною мірою витрачати гроші через постійні атаки та перебої в роботі економіки. За оцінкою українського Міністерства економіки, економічні збитки від російської кампанії можуть досягти близько 10 млрд доларів до кінця року. Значна частина втрат пов'язана не безпосередньо зі знищенням об'єктів, а з втраченими продажами, робочими днями та логістичними проблемами.
Серйозних втрат зазнає і залізнична інфраструктура України. До початку повномасштабної війни країна мала близько 1800 локомотивів, однак близько 500 із них уже втрачено. За наведеними даними, зараз Україна в середньому втрачає приблизно один локомотив на день. Удари по портовій інфраструктурі, залізниці, прикордонних переходах і суднах також ускладнюють експорт. Влітку російські атаки були спрямовані, зокрема, на зерносховища, щоб зменшити можливості України зберігати врожай. Через це Європейський Союз постачає Україні мобільні сховища для зерна.
Для українського бізнесу посилення атак означає необхідність адаптуватися. Компанії переносять склади у розподілені та підземні приміщення, шукають альтернативні логістичні маршрути й намагаються зменшити залежність від великих об'єктів, які можуть стати цілями російських ударів. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російській економіці, зокрема по нафтовій галузі. Українські дрони атакують нафтопереробні підприємства та інші комерційні об'єкти РФ. Таким чином, війна дедалі більше перетворюється на протистояння економік, у якому сторони намагаються не лише досягти військових цілей, а й створити максимальні економічні витрати для противника.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський напередодні заявив, що дефіцит бюджету Міністерства оборони в 27 млрд доларів частково стосується грошового забезпечення військових, але в основному — коштів на дрони і ракети.
5
