Кульпа: концепція Patriot як засобу захисту мертва, а Європа боїться договірняка США і Росії
Експосол Польщі в НАТО Пьотр Кульпа в інтерв'ю розповів про тиск Трампа на Україну, кризу європейської ППО та маневрування генсека Альянсу Марка Рютте щодо п'ятої статті.
Концепція використання систем Patriot як основного засобу захисту українського неба вичерпала себе через надвисоку вартість ракет та виснаження запасів у країнах-постачальниках. Про це заявив колишній член уряду Польщі та екскретар польської делегації в парламенті НАТО Пьотр Кульпа в ексклюзивному інтерв'ю. За його словами, така ситуація створює неочікувані геополітичні наслідки далеко за межами Європи, зокрема грає на руку Китаю.
Кульпа наголосив, що європейські країни дедалі більше побоюються можливого договірняка між Росією та США, який міг би бути укладений за спиною Європи та України. На його думку, справжні мотиви Дональда Трампа щодо України залишаються не до кінця зрозумілими для європейських столиць, що породжує додаткову напругу в трансатлантичних відносинах. Експерт зазначив, що тиск Вашингтона на Київ посилюється, і це змушує європейських лідерів шукати власні механізми підтримки України.
Окремо Кульпа зупинився на поведінці генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який, за його оцінкою, змушений маневрувати щодо п'ятої статті Альянсу. Ця стаття про колективну оборону є наріжним каменем безпеки Європи, і будь-які сумніви щодо готовності союзників її застосувати підривають довіру до НАТО. Кульпа вважає, що Рютте намагається балансувати між потребами східного флангу та політичними реаліями в окремих країнах-членах.
Проблема протиповітряної оборони України є критичною напередодні зимового періоду. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно назвав ППО найбільшою слабкістю Києва наразі та підтвердив, що веде інтенсивні консультації з главами держав і урядів щодо поповнення запасів ракет для України. За його словами, йдеться про дуже конкретну допомогу українському бюджету та пошук способів використати всі наявні можливості для зміцнення протиповітряної оборони.
Мерц також повідомив, що разом з європейськими партнерами готує рішення перед засіданням Європейської Ради, яке заплановане на середину жовтня в Брюсселі. Він висловив сподівання, що вдасться підготувати Україну до майбутньої зими, зокрема й у сфері енергопостачання. За словами канцлера, він зробить усе можливе, щоб допомогти Україні пережити, імовірно, дуже важкий зимовий період.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ отримав пакети підтримки ППО від низки держав. Водночас обговорюється можливість того, що одна з країн-членів ЄС або кілька з них передадуть Україні вже наявні в них перехоплювачі для Patriot, а Україна використає кошти з 90-мільярдного кредиту на замовлення такої ж кількості ракет для цієї держави у виробника у США. Така схема могла б частково вирішити проблему виснаження запасів, про яку говорить Кульпа.
На тлі цих дискусій окремі європейські політики демонструють готовність до більш рішучих кроків. Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, який раніше закликав до дипломатичного врегулювання конфлікту, заявив, що Прага готова виконати свої зобов'язання перед НАТО та відправити війська на допомогу країнам Балтії у разі можливого нападу з боку Росії. За його словами, у разі агресії Чехія має надіслати дві свої механізовані бригади згідно зі статтею 5.
Водночас президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав заморозити війну Росії проти України, назвавши російського лідера Володимира Путіна «видатним державним діячем». Така заява прозвучала на тлі продовження бойових дій та посилення тиску на Україну з боку різних міжнародних гравців. Це свідчить про складність дипломатичного поля, в якому доводиться діяти Києву та його партнерам.
За оцінками Кульпи, європейська система безпеки перебуває в стані глибокої кризи, і питання довіри до США як гаранта безпеки стає дедалі гострішим. Він наголошує, що без чіткої та передбачуваної позиції Вашингтона Європа буде змушена шукати власні відповіді на виклики, включно з розвитком спільної оборонної промисловості та збільшенням витрат на оборону. Це, своєю чергою, впливатиме на економічні та політичні пріоритети країн ЄС.
Таким чином, ситуація навколо України залишається в центрі уваги світової політики, а питання протиповітряної оборони, тиску з боку США та маневрів НАТО визначатимуть порядок денний найближчих місяців. Від того, наскільки швидко вдасться знайти рішення, залежатиме не лише безпека України, а й стабільність усієї європейської архітектури безпеки.
4
