Латвія заблокувала продовження санкцій ЄС через спробу виключити Усманова та Фрідмана
Латвія не підтримала проєкт резолюції про продовження санкцій ЄС за підрив територіальної цілісності України, оскільки він передбачав виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс заявив, що Латвія шукатиме підтримку своєї позиції в ЄС і скликає екстрене засідання уряду.
Латвія відмовилася підтримати проєкт рішення про продовження санкцій Європейського Союзу за порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Причиною стало те, що документ передбачав виключення зі санкційного списку двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Про це заявив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.
За словами очільника латвійського уряду, ситуація навколо продовження санкцій не є однозначною. Він наголосив, що для ухвалення рішення потрібна згода всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до завершення встановленого терміну консенсусу не буде досягнуто, під загрозою опиниться продовження дії всього санкційного списку, а не лише обмежень щодо Усманова та Фрідмана.
Кулбергс зазначив, що продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком, однак ціною цього не може бути просто виключення двох осіб зі списку. «Латвія не може погодитися на таку пропозицію», — підкреслив він. За його словами, 22 вересня він разом із міністеркою закордонних справ Байбою Браже працюватиме з Брюсселем і Парижем, щоб знайти рішення, яке відповідає інтересам Латвії.
Прем'єр також повідомив, що скликав екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання. «Поки Росія продовжує війну, європейський тиск має посилюватися, а не ставати зручнішим для Кремля», — додав Кулбергс. Латвія шукатиме підтримку своєї позиції серед інших країн Європейського Союзу.
Наступне засідання послів ЄС мало розпочатися 22 вересня о 9:00 за київським часом. Напередодні європейські дипломати не змогли досягти згоди щодо виключення олігархів зі списку. За повідомленнями, письмова процедура не була завершена, і посли мали зібратися повторно ввечері. Обговорення тривало з 20:00 до 22:00, але могло затягнутися довше.
Чинний санкційний режим ЄС, список якого почали формувати ще 2014 року, охоплює фізичних та юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входять володар Кремля Владімір Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також колишній президент України Віктор Янукович.
Питання виключення Усманова та Фрідмана виникло не вперше. 14 вересня ЄС продовжив санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України лише на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягали на вилученні зі списку двох російських олігархів. Раніше джерела в дипломатичних колах Франції пояснювали, чому Париж хоче зняти санкції з Усманова. Згодом стало відомо, що Франція планує «обміняти» вилучення Усманова з санкційних списків на визволення кількох своїх громадян, які перебувають у тюрмах Азербайджану.
Попереднього разу дію персональних санкцій продовжили 14 березня. Словаччина і тоді до останнього добивалася виключення зі списку Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Вимогу виключити олігархів висунула Словаччина, яка має проросійський уряд. У відповідь Франція запропонувала компроміс, який передбачав зняття санкцій лише з Усманова. Більшість європейських столиць були категорично проти будь-яких виключень, наголошуючи, що зняття обмежень є неприпустимим на тлі рекордних ракетних ударів РФ по цивільних об'єктах України та зростання гібридних загроз поблизу кордонів НАТО.
Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав ЄС не послаблювати санкційний режим, щоб російські олігархи не могли фінансувати російську воєнну машину. Глава українського МЗС Андрій Сибіга повідомляв, що зняття обмежень з олігархів РФ стало б «хибним сигналом» для Москви.
10
