Литва та Естонія назвали вибори до Держдуми РФ невільними, ЄС готує санкції
Міністри закордонних справ Литви й Естонії розкритикували російські вибори до Держдуми, зокрема їхнє проведення на окупованих територіях України. Євросоюз не визнає ці «вибори» та готує санкції проти причетних до організації голосування.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс розкритикував вибори до російської Держдуми, наголосивши, що вони не були ані вільними, ані справедливими. Окремо литовський дипломат вказав на неприйнятність проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України. Ця заява прозвучала на тлі ширшої реакції країн Балтії та Європейського Союзу на російський електоральний процес.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна також розкритикував проведення російських виборів на окупованих територіях України. За його оцінкою, голосування до Держдуми РФ було «політичною виставою», покликаною насамперед зміцнити владу Володимира Путіна. Естонський посадовець фактично поставив під сумнів змагальність процесу та його відповідність демократичним стандартам.
Європейський Союз із свого боку засудив проведення російських «виборів» до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України. Йдеться про Крим і Севастополь, а також окремі території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. У Брюсселі наголосили, що не визнають ні проведення цих «виборів», ні їхніх результатів. Крім того, ЄС заявив про намір запровадити санкції проти людей, які брали участь в організації голосування або балотувалися кандидатами на окупованих територіях.
У заяві Євросоюзу підкреслюється, що проведення російських «виборів» на захоплених територіях порушує міжнародне право, включно зі Статутом ООН, а також незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Брюссель закликав Росію поважати міжнародно визнані кордони України та припинити війну. Окремо в ЄС зажадали повного й безумовного виведення російських військ і техніки з території України.
У заяві йдеться і про ситуацію з «виборами» всередині самої Росії. У ЄС вказали на обмеження політичної конкуренції, посилення репресій та відсутність рівних умов для учасників виборчого процесу. Крім того, Євросоюз висловив співчуття у зв’язку з рішенням Росії не запрошувати спостерігачів ОБСЄ на «вибори». За оцінкою ЄС, це позбавило виборців та інституції можливості отримати незалежну оцінку голосування.
Російські вибори до Держдуми відбуваються на тлі посилення побоювань у Європі щодо гібридної активності РФ. Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що французька влада не перебільшує масштаби російської загрози. «Ні, це не піар», — наголосив глава французького МВС. За його словами, більшість розвідувальних служб європейських країн визнають існування гібридної загрози з боку Росії.
Одним із прикладів французький міністр назвав випадки прольоту безпілотників поблизу європейських аеропортів. Такі інциденти фіксували протягом останніх місяців, зокрема й минулими вихідними. Окремо Нуньєс згадав про акти саботажу в Європі. «Акти саботажу — це не вигадка», — заявив він. Водночас міністр наголосив, що гібридні атаки не обмежуються фізичними інцидентами, і серед загроз назвав кібератаки. За його словами, у Франції вже фіксували кібератаки, хоча серйозних актів саботажу або випадків прольоту дронів над країною наразі не було.
Заява Нуньєса прозвучала через кілька днів після зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона з лідерами провідних політичних партій країни. Під час зустрічі французький президент говорив про ризики ескалації російської гібридної війни у Франції та закликав готуватися до можливих атак. Макрон доручив уряду розробити план захисту критичної інфраструктури, а також найбільш вразливих об’єктів оборонної промисловості та технологічної бази від атак дронів і кібератак.
Раніше європейські країни вже попереджали про можливі гібридні дії Росії. У Польщі заявляли про активізацію російських спецслужб проти інфраструктури, яка забезпечує підтримку України. Серед потенційних цілей називали залізницю, мости та прикордонні переходи. Водночас Литва повідомляла, що має ті самі розвідувальні дані про можливі російські провокації, що й союзники. У Вільнюсі, зокрема, попереджали про можливі операції «під чужим прапором». На тлі цих побоювань Литва також підготувала план евакуації мешканців Вільнюса на випадок військової загрози або масштабної кризи. Одним із можливих напрямків виїзду має стати Польща.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс зі свого боку попередив про вразливість європейської протиповітряної оборони. За його словами, якщо Росія запустить кілька ракет по території НАТО, для багатьох країн це може стати серйозним випробуванням. Таким чином критика російських виборів із боку Литви та Естонії вписується в ширшу картину занепокоєння країн ЄС і НАТО щодо безпекових і політичних дій Кремля.
6
