Мелоні подала заявку на реєстрацію свого голосу як торговельної марки в ЄС
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні звернулася до Відомства ЄС з інтелектуальної власності, щоб захистити свій голос від використання штучним інтелектом і дипфейками.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні подала заявку до Відомства Європейського Союзу з інтелектуальної власності (EUIPO) на реєстрацію власного голосу як торговельної марки. Про це повідомляє Reuters. Метою такого кроку є посилення юридичного захисту голосу італійської посадовиці від несанкціонованого використання за допомогою штучного інтелекту та дипфейк-технологій.
Заявка стосується реєстрації голосу як звукової торговельної марки. Це означає, що Мелоні прагне отримати правовий інструмент, який дозволить їй оскаржувати створення та поширення синтетичних аудіозаписів, що імітують її голос. Технології штучного інтелекту останніми роками значно удосконалилися, дозволяючи генерувати переконливі голосові підробки на основі коротких зразків мовлення. Для публічних осіб це створює ризики репутаційних втрат, маніпуляцій суспільною думкою та поширення дезінформації.
Італійська прем'єрка не перша, хто вдається до такого механізму захисту. У світовій практиці відомі випадки, коли публічні особи, актори та музиканти реєстрували свої голоси або характерні фрази як торговельні марки, щоб мати юридичні підстави для позовів проти недобросовісного використання. Однак реєстрація саме голосу як звукової марки в межах ЄС залишається відносно новим і складним юридичним кроком, адже вимагає довести, що голос набув розрізняльного характеру в очах споживачів.
Відомство ЄС з інтелектуальної власності, розташоване в іспанському Аліканте, розглядає заявки на торговельні марки, які діють на території всіх країн-членів Євросоюзу. Якщо заявку Мелоні буде задоволено, вона отримає виключне право на використання свого голосу в комерційних цілях і зможе вимагати припинення несанкціонованого відтворення. Водночас процедура може зіткнутися з труднощами, оскільки законодавство про торговельні марки традиційно застосовується до позначень, що ідентифікують товари чи послуги, а не до природних характеристик людини.
Питання регулювання дипфейків набуває дедалі більшої актуальності в Європейському Союзі. ЄС уже ухвалив низку законодавчих актів, спрямованих на регулювання штучного інтелекту, зокрема AI Act, який передбачає вимоги до прозорості та маркування синтетичного контенту. Проте правозастосування у сфері голосових підробок залишається обмеженим, і постраждалі часто не мають ефективних інструментів для швидкого реагування. Реєстрація голосу як торговельної марки може стати додатковим механізмом, який дозволить публічним особам захищати свої права поза межами кримінального чи цивільного судочинства.
Для Джорджі Мелоні, яка очолює італійський уряд з жовтня 2022 року, захист власного голосу має особливе значення з огляду на її активну публічну діяльність. Її виступи регулярно транслюються, цитуються та поширюються в медіа, що створює широку базу аудіоматеріалів для потенційного використання зловмисниками. У разі успіху заявки Мелоні може стати однією з перших європейських політиків, чий голос отримає офіційний правовий захист як об'єкт інтелектуальної власності.
Розгляд заявки в EUIPO може тривати місяцями, і наразі невідомо, чи виникнуть заперечення з боку інших сторін. Юридичні експерти зазначають, що подібні справи можуть створити прецедент для інших публічних осіб у Європі, які стикаються з проблемою дипфейків. Водночас залишається відкритим питання, наскільки ефективно торговельна марка захищатиме від анонімних генераторів голосу, що діють поза юрисдикцією ЄС.
4
