Німецька міністерка назвала «моральним банкрутством» позицію Трампа щодо України
Міністерка освіти Німеччини Карін Прієн різко розкритикувала президента США Дональда Трампа після його заклику змінити президента України та угоди про закупівлю російського дизельного палива. Критика лунає і від частини республіканців у Конгресі.
Федеральна міністерка освіти Німеччини Карін Прієн назвала «моральним банкрутством» позицію президента США Дональда Трампа, який після домовленості з Росією щодо постачання дизельного пального закликав Україну змінити президента. Про це німецька посадовиця заявила на тлі різкого загострення дискусії про доцільність енергетичних домовленостей із Москвою.
За словами Прієн, вимога до Києва змінити главу держави є неприйнятним втручанням у внутрішні справи країни, яка протистоїть повномасштабній агресії. Вона наголосила, що майбутнє української влади мають визначати виключно громадяни України, а не Білий дім чи Кремль. Така позиція німецької міністерки прозвучала після того, як Трамп уклав угоду про закупівлю російського дизельного палива, що викликало хвилю критики серед союзників і в самому Конгресі США.
Угода про постачання російського дизелю спровокувала шквал критики з боку низки республіканців в обох палатах Конгресу. Сенатор Джон Кеннеді назвав російського лідера «м'ясником», який вбиває як власних громадян, так і українців, і наголосив, що Путін ніколи не стане другом США. Водночас він визнав, що Трамп намагається всіма доступними способами знизити ціни на дизельне пальне, але справжнім кроком до здешевлення пального, на його думку, стало б завершення війни в Ірані.
Колишній голова Комітету із закордонних справ Палати представників Майкл Маккоул також висловив занепокоєння через можливе послаблення санкцій проти російського палива. Він вважає, що це лише збільшить фінансові ресурси Кремля для ведення війни та сприятиме подальшому насильству й руйнуванням в Україні.
Сенаторка Ліза Мурковскі закликала Трампа скористатися наявними повноваженнями замість того, щоб дозволяти Росії експортувати дизельне пальне, заробляти на цьому та продовжувати війну проти України. Вона зазначила, що питання повернення Росії на світові енергетичні ринки можна буде розглядати після завершення війни. Наразі ж, за її словами, необхідно перекрити всі джерела фінансування російської воєнної машини.
Окремо на позицію Вашингтона відреагували в Європейському парламенті. Голова комітету Європарламенту з оборони наголосила, що Європа більше не може покладатися на США через угоду Трампа з Путіним. Євродепутатка підкреслила, що майбутнє української влади мають визначати громадяни України, а не Білий дім чи Кремль.
Тим часом 11 жовтня Трамп вкотре заявив про «енергетичне перемир'я» між Україною та РФ, а також закликав його «не порушувати». Однак український президент Володимир Зеленський одразу заявив, що такої домовленості між Києвом та Москвою не було. Ця заява додала невизначеності до ситуації, адже саме на тлі енергетичних домовленостей і лунає критика на адресу американського президента.
Таким чином, німецька міністерка Карін Прієн приєдналася до тих, хто вважає, що поступки Кремлю в енергетичній сфері підривають санкційний тиск і моральні засади підтримки України. Її заява про «моральне банкрутство» стала одним із найжорсткіших формулювань, які прозвучали від представників німецького уряду на адресу Трампа. Водночас критика з боку республіканців у Конгресі свідчить, що суперечка про російський дизель і долю української влади вийшла далеко за межі двосторонніх відносин і стала предметом внутрішньополітичної боротьби у США.
1
