Південна Корея викликала посла України через розголошення даних про полонених з КНДР
МЗС Південної Кореї викликало виконуючого обов'язки посла України Андрія Вешкіна через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Сеул вимагає офіційних пояснень і вибачень, Київ заперечує існування угоди про конфіденційність.
Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало виконуючого обов'язки посла України Андрія Вешкіна після того, як Київ публічно повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Про це повідомило південнокорейське агентство Yonhap із посиланням на заяву зовнішньополітичного відомства країни.
За інформацією міністерства, перший заступник глави МЗС Південної Кореї Парк Юн-Джу особисто довів до відома українського дипломата позицію Сеула. Він висловив глибоке занепокоєння у зв'язку з тим, що українська сторона заперечує існування домовленості про конфіденційність із Південною Кореєю. За словами заступника міністра, такі дії серйозно підривають взаємну довіру та негативно впливають на дружні відносини між двома країнами.
Парк Юн-Джу закликав Україну надати офіційне пояснення та вибачитися за цей крок. Український посол, зі свого боку, відповів, що доповість Києву про позицію Сеула. Згодом адміністрація президента Південної Кореї Лі Чже Мюна також офіційно зажадала від України пояснень і вибачень щодо розголошення інформації про передачу північнокорейських військовополонених, які брали участь у війні на боці РФ.
Інцидент спалахнув після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня. Тоді глава української держави повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох солдатів КНДР, яких було взято в полон на сході України. Зокрема, Зеленський розповів, що один із північнокорейців намагався накласти на себе руки, щойно усвідомив, що опинився в полоні, адже саме так виховує людей пропаганда в КНДР.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн та його адміністрація згодом заявили, що Україна порушила угоду про нерозголошення цієї інформації, яка мала убезпечити солдатів від небезпеки. Сеул посилався на міжнародне право та гуманітарні принципи, наголошуючи, що публічне оприлюднення факту передачі полонених могло зашкодити їхній безпеці. Незабаром після цього джерело в Офісі президента України заперечило існування будь-якої угоди про конфіденційність із Сеулом.
Передісторія цієї справи сягає 2025 року, коли українська армія взяла в полон двох військових з Північної Кореї на Курщині. Пізніше з'ясувалося, що підроблений військовий квиток, який виявили в одного з полонених бійців КНДР, було виписано на ім'я реального жителя російської республіки Тива. Цей факт засвідчив, наскільки ретельно російська сторона намагалася замаскувати участь північнокорейських військових у війні проти України.
Під час виступу на Генасамблеї ООН Зеленський також звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України. Він закликав подбати про цих людей і не дозволити, щоб їх втягували в чужу війну та відправляли на чужий фронт. За словами президента, доля завербованих іноземців, зокрема північнокорейських солдатів, має бути предметом міжнародної уваги, а не замовчування.
Дипломатичний конфлікт між Києвом і Сеулом виник на тлі ширшої дискусії про участь третіх країн у російській агресії проти України. Південна Корея, яка офіційно не є стороною конфлікту, раніше уникала публічних заяв щодо своєї ролі в долі північнокорейських полонених. Тепер Сеул наполягає на тому, що будь-які домовленості з цього чутливого питання мають залишатися конфіденційними, аби не наражати людей на додатковий ризик.
Українська сторона наразі не оприлюднила офіційної реакції на вимогу Сеула про вибачення. Речник МЗС України поки не коментував ситуацію публічно. Водночас у дипломатичних колах зазначають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам узгодити спільну позицію щодо поводження з північнокорейськими військовополоненими та їхньої подальшої долі.
Питання передачі полонених солдатів КНДР залишається чутливим і для міжнародних гуманітарних організацій, які наголошують на необхідності дотримання норм міжнародного права щодо військовополонених. Згідно з Женевськими конвенціями, полонені мають бути захищені від репресій і публічного розголошення інформації, яке може загрожувати їхній безпеці. Саме на ці принципи посилається Сеул, вимагаючи від Києва офіційних пояснень.
3
