Польська опозиція пропонує блокувати вступ України до ЄС через Волинську трагедію
Польська опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) заявила про намір внести до Сейму резолюцію із закликом заблокувати євроінтеграцію України, посилаючись на нібито «прославляння» виконавців злочинів на Волині. Ця ініціатива викликала резонанс на тлі жалобних заходів до Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, де польські та українські посадовці закликали до примирення та спільної відповідальності.

Опозиційна партія Польщі «Право і справедливість» (PiS) оголосила про плани внести до Сейму резолюцію, яка закликатиме блокувати вступ України до Європейського Союзу. Причиною названо нібито «прославляння» в Україні виконавців злочинів на Волині. Ця заява пролунала 11 липня, у день, коли в Польщі та Україні вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії 1943 року.
Ініціатива PiS може бути наслідком внутрішньополітичного протистояння між двома представниками цієї партії. Водночас офіційна Варшава дотримується іншої позиції. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні з нагоди Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії наголосив, що «пам’ять не може бути знаряддям ненависті», а «відповіддю на націоналізм не може бути ще більший націоналізм». Він також зазначив, що спільна відповідальність Польщі, України та Європи вимагає солідарності перед спільними загрозами, яка має базуватися на правді, пам’яті та надії.
Тим часом у місті Олика біля Луцька відбулися спільні жалобні заходи за участю українських та польських посадовців. На старому католицькому кладовищі вшанували пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни. У заходах взяли участь голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, заступник міністра культури України Іван Вербицький, а з польського боку — міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш та надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.
Посол Лукасевич під час виступу наголосив, що добре розказана історія — це історія з іменами, яка є уроком того, як не повторювати її помилок. Він зазначив, що історія двох народів, які мешкають на одній землі, часто є історією суперечок і взаємних страждань, але водночас це урок кращого сусідства двох окремих, суверенних народів і держав. Дипломат також згадав про українських жертв польського насильства на територіях колишньої Другої Республіки до та під час війни, закликаючи не створювати штучної симетрії між стражданнями, але пам’ятати про всіх.
«Ми, поляки, українці, євреї, білоруси, а також інші національності, що тут мешкають, згадуємо наших жертв, оплакуємо їх і соромимося винуватців злочинів, скоєних у ті часи, — заявив Лукасевич. — Адже саме цей сором за насильство минулих часів робить нас кращими громадянами сучасних держав. Цей сором за минуле спонукає нас прагнути бути кращими, мудрішими та благороднішими, ніж наші предки та попередники».
Посол України в Польщі Василь Боднар також долучився до вшанування, поклавши вінок до меморіалу у Волинському сквері у Варшаві. Він наголосив, що гідне вшанування пам’яті кожної жертви є спільним обов’язком обох народів. Ці заходи відбулися на тлі загострення історичних дискусій, які періодично впливають на двосторонні відносини.
Варто зазначити, що резолюція PiS, хоча й має символічний характер, може створити додаткову напругу в українсько-польських відносинах, які залишаються стратегічно важливими для обох країн, особливо в умовах російської агресії. Польща є одним із найбільших союзників України, надаючи військову, гуманітарну та політичну підтримку. Водночас історичні питання, зокрема Волинська трагедія, періодично стають предметом політичних спекуляцій.
Експерти зазначають, що подібні ініціативи можуть бути використані внутрішньополітичними силами для мобілізації електорату напередодні виборів. Однак офіційна позиція польського уряду, висловлена прем’єром Туском, свідчить про прагнення до конструктивного діалогу та спільної європейської перспективи. Україна, своєю чергою, продовжує курс на євроінтеграцію, і будь-які спроби заблокувати цей процес викликають занепокоєння в Києві та Брюсселі.
Таким чином, заява PiS є черговим нагадуванням про те, що історична пам’ять залишається чутливим питанням у відносинах між двома країнами. Водночас спільні жалобні заходи та заклики до примирення з боку високопосадовців свідчать про готовність обох сторін долати розбіжності заради майбутнього співробітництва в межах Європи.
Продовжити читання