Президент Південної Кореї звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення
Лі Чже Мьон заявив, що Київ оприлюднив інформацію про передачу двох північнокорейських військовополонених, і назвав це безвідповідальним кроком. Офіс президента України відповів, що було повідомлено лише сам факт передачі без подробиць.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення після того, як Київ публічно повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Про це південнокорейський лідер написав у соціальних мережах, і його заяву цитує The Korea Times.
За словами Лі, репатріація північнокорейських полонених є надзвичайно делікатним питанням, яке має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові. Він наголосив, що рішення його уряду зберігати цю інформацію в таємниці було виваженим, адже публічне оголошення могло спричинити численні проблеми.
«Тим, хто — не зважаючи на стан міжкорейських відносин, можливі людські жертви чи шкоду національним інтересам — волів би гучно заявити про репатріацію на весь світ, аби приписати собі заслуги, рішення нашого уряду не розголошувати цю інформацію, ймовірно, видається незрозумілим», — зазначив президент Південної Кореї.
Лі Чже Мьон також підкреслив, що всередині корейського уряду лунали заклики оприлюднити інформацію про репатріацію, оскільки це могло б допомогти підвищити політичні рейтинги. Однак, за його словами, рішення зберегти конфіденційність ухвалили саме з огляду на різноманітні ризики, які може спричинити публічне оголошення.
«Людей, які заради власної дріб'язкової вигоди ставлять під загрозу людські життя та національну безпеку, називають убивцями або зрадниками... Мені невідомі конкретні обставини, що спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію, але це викликає глибокий жаль», — наголосив він.
Водночас Офіс президента України у відповідь на запит інформагентства Yonhap заявив, що Україна повідомила лише про сам факт передачі Південній Кореї північнокорейських полонених, не розкриваючи подробиць цього процесу. На думку української сторони, було б дивно тримати цю подію в таємниці.
Передісторія питання сягає виступу президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, під час якого він повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Саме ця публічна заява, за версією Сеула, і порушила попередню домовленість про нерозголошення.
Таким чином, між Києвом і Сеулом виникла публічна розбіжність щодо того, наскільки доречним було оприлюднення інформації про передачу полонених. Південнокорейський президент наполягає, що конфіденційність була необхідною умовою, тоді як українська сторона вважає, що сам факт передачі не становить таємниці й не потребував приховування.
Питання репатріації північнокорейських військовополонених залишається чутливим для Сеула, оскільки воно безпосередньо пов'язане з міжкорейськими відносинами та безпекою на Корейському півострові. У цьому контексті південнокорейський лідер наголосив, що людські життя та національна безпека не можуть бути предметом політичної вигоди.
Наразі невідомо, чи вплине ця суперечка на подальшу співпрацю між Україною та Південною Кореєю. Офіційний Сеул поки не повідомляв про жодні практичні кроки у відповідь, а українська сторона наполягає на тому, що жодних деталей процесу передачі полонених не розкривала.
6
