Союзники України стурбовані зміщенням Вашингтона в бік Путіна, повідомляє Politico
Заява Дональда Трампа про те, що Росія «поводиться щодо України цілком нормально», посилила побоювання в Києві та серед європейських союзників, що США дедалі більше схиляються на бік Володимира Путіна. Про це пише Politico.
Заява президента США Дональда Трампа про те, що Росія «поводиться щодо України цілком нормально», стала для Києва та європейських союзників України підтвердженням зростаючого відчуття, що Вашингтон у цій війні дедалі більше схиляється на бік російського диктатора Володимира Путіна. Про це йдеться в матеріалі Politico, який аналізує настрої дипломатів і посадовців.
Для жителів української столиці, які потерпають від дедалі інтенсивніших обстрілів, така риторика американського лідера звучить особливо болісно. Співрозмовники видання серед європейських дипломатів зазначають, що подібні висловлювання підривають довіру до Вашингтона як надійного партнера і посилюють сумніви щодо готовності США й надалі тиснути на Москву.
Один із дипломатів ЄС прямо охарактеризував ситуацію: «Адміністрація США є проросійською». За його словами, союзники України дедалі частіше схиляються до думки, що Трампу більше імпонує Путін, ніж президент України Володимир Зеленський. Це спостереження, за даними Politico, поділяють і високопосадовці в європейських столицях.
Видання наводить і пояснення, які лунають у кулуарах: ідеться не лише про геополітичні розрахунки, а й про особисті мотиви американського президента. Схильність Трампа до сильних лідерів та його неодноразові компліменти на адресу російського керівництва контрастують із прохолодним ставленням до українського президента, що, на думку європейських співрозмовників, впливає на формування політики Вашингтона щодо Києва.
Такі настрої викликають занепокоєння не лише в Україні, а й серед країн Європейського Союзу, які послідовно підтримують Київ. Європейські дипломати побоюються, що зміна акцентів у Вашингтоні може послабити тиск на Москву та змусити Україну до поступок, неприйнятних для неї. Водночас у Брюсселі наголошують, що підтримка України з боку ЄС залишається незмінною.
На тлі цих побоювань Євросоюз активізує роботу з іншими партнерами, аби компенсувати невизначеність щодо подальшої підтримки з боку США. Зокрема, Брюссель готується переконувати Велику Британію та Канаду збільшити фінансову допомогу Україні, щоб покрити дефіцит у 70 мільярдів євро, який очікується у 2027 році. Про це Politico повідомляло з посиланням на джерела серед єврокомісарів та дипломатів ЄС.
Головними майданчиками для переговорів стануть саміт ЄС–Канада 29–30 жовтня та саміт ЄС–Велика Британія 20 листопада. За словами посадовців, ЄС та його країни-члени забезпечують 80% зовнішньої допомоги Україні, і тепер Брюссель дедалі частіше звертається до союзників, що не входять до ЄС, із проханням збільшити внески. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «терміново потрібно, щоб інші партнери активізували свої зусилля».
Європейські дипломати наголошують, що ця ініціатива не є критикою Лондона чи Оттави, які рішуче підтримують Україну. Причина — у зростанні потреб Києва, адже розрахункові витрати України збільшуються через посилення російських ударів. Раніше Євросоюз виділив Києву кредит у 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, що має покрити близько двох третин потреб України, а від інших партнерів очікували ще 45 мільярдів євро, які надходять повільно.
Питання фінансових потреб України на 2027 рік уже порушували на засіданнях Міжнародного валютного фонду, G7 та G20, а також під час зустрічей із країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що під час його зустрічей у Бангкоку необхідність забезпечення фінансової підтримки України у 2027 році була однією з головних тем. Він закликав до «широкого розподілу тягаря» та наголосив, що кожен міжнародний партнер має робити свій внесок, поки Україна продовжує боротьбу з російською агресією.
Отже, заяви Трампа та подальша невизначеність щодо позиції Вашингтона стають для Києва та його союзників додатковим аргументом шукати ширшої міжнародної підтримки. Європейські дипломати визнають, що політичний клімат навколо переговорів із Лондоном та Оттавою значною мірою визначатиметься саме тим, наскільки партнери готові взяти на себе частину фінансового тягаря.
3
