США обговорюють з Путіним повернення американських нафтових компаній до Росії
Команди Дональда Трампа і Володимира Путіна, за даними Financial Times, обговорюють відновлення присутності американського бізнесу на російському енергетичному ринку в контексті мирних переговорів.
Команди президента США Дональда Трампа і російського президента Володимира Путіна обговорюють можливість повернення американських компаній на російський енергетичний ринок. Про це з посиланням на Financial Times повідомляє РБК-Україна. За даними журналістів, розмови тривають у рамках мирних переговорів щодо завершення повномасштабної війни Росії проти України.
Серед можливих домовленостей — поновлення спільного видобутку нафти на Далекому Сході в межах проєкту «Сахалін-1» та залучення США до відновлення експорту російської нафти до Європи через трубопровід «Дружба». Також сторони розглядають можливість відновлення експорту російського титану до США. Цей метал використовують, зокрема, у виробництві літаків.
Окремо обговорюється угода, яка дозволить американським авіакомпаніям транзитом летіти над територією Росії, що мало б скоротити витрати на пальне. Водночас, як зазначають джерела FT, позиції сторін щодо умов співпраці суттєво відрізняються. Москва прагне якнайшвидше налагодити економічні відносини зі США, тоді як представники Білого дому наполягають, що укладення угод має залежати від припинення війни в Україні.
Один із інсайдерів, якого цитує видання, заявив: «Економічні угоди стануть частиною загальної мирної угоди, яка покладе край цій жорстокій кривавій війні. Але остаточних рішень ще не ухвалено». Західні дипломати вважають, що головною перешкодою для миру залишається позиція Путіна. За їхніми оцінками, він поки не готовий припинити бойові дії в обмін на економічні домовленості зі США. Одне з джерел при цьому зауважило: «Для Путіна справа не в грошах, а в приниженні та контролі».
Контекст подій пов’язаний і з іншими дипломатичними кроками Кремля. Раніше РБК-Україна писало, що Путін зірвав переговори з Норвегією та Фінляндією. Водночас у середу, 28 жовтня, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре виступив на захист тристоронньої телефонної розмови з Путіним, до якої долучився президент Фінляндії Александр Стубб. За словами Стьоре, мета розмови полягала в тому, щоб донести до очільника Кремля позицію як Європи, так і США.
Стьоре визнав, що не очікує зміни позиції Путіна щодо війни, але, за його словами, Кремль дуже чітко чує позицію Норвегії. Він висловив занепокоєння тим, що деякі повідомлення не доходять до російського лідера під час розмов із американцями. За словами прем’єра, Норвегія прагнула запровадити кроки деескалації, зокрема припинення атак на енергетичну інфраструктуру, припинення ударів по суднах, що експортують українське зерно, та обмін військовополоненими.
Про розмову Путіна зі Стуббом і Стьоре 27 жовтня повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, лідери обговорили деескалаційні кроки у війні, зокрема щодо української енергетики. У повідомленні Кремля зазначалося, що Путін нагадав співрозмовникам про «першопричини» війни проти України. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що розмову погодили з українською стороною, тоді як прем’єрка Данії Метте Фредеріксен висловила скептицизм щодо її результатів.
3
