США відновлюють блокаду Ірану та беруть під контроль Ормузьку протоку
Президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення морської блокади іранських портів і взяття під контроль Ормузької протоки, стягуючи 20% мита з усіх суден для покриття витрат на безпеку регіону.

Президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення морської блокади Ірану та взяття під контроль Ормузької протоки. Відтепер Сполучені Штати називатимуть себе «Хранителем Ормузької протоки» і стягуватимуть 20% мита з усіх вантажів, що проходять через цю стратегічно важливу водну артерію. Про це повідомляється в офіційній заяві американського лідера.
«Ормузька протока відкрита і залишиться відкритою — з Іраном чи без нього. Ми відновлюємо іранську блокаду, названу так тому, що вона стосується лише іранських суден або їхніх клієнтів, яким заборонено входити в протоку чи залишати її», — написав Трамп. Він наголосив, що стягнення мита піде на покриття всіх витрат, необхідних для забезпечення безпеки та охорони цього вкрай нестабільного регіону світу.
Рішення Трампа стало відповіддю на дії Ірану, який у ніч на 12 липня оголосив про повне закриття Ормузької протоки. У Тегерані заявили, що таке рішення ухвалили після спроби кількох суден пройти маршрутом, не погодженим з іранською владою. Під час цього інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, змусивши його припинити рух. У відповідь США завдали ударів по іранських об'єктах, а Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) наголосило, що протока й надалі залишається відкритою для міжнародного судноплавства.
За даними видання Axios, у Білому домі готуються до затяжного протистояння з Іраном. Адміністрація США розглядає сценарій, за якого обмін ударами через ситуацію навколо Ормузької протоки може тривати кілька днів або навіть тижнів. Трамп, коментуючи ситуацію в етері телепрограми Fox & Friends, заявив, що США «перебирають контроль над протокою у Ірану». Він наголосив, що Штати повинні отримати компенсацію за контроль над цим життєво важливим водним шляхом, і припустив, що можна назвати це «ангелом-охоронцем протоки».
Ескалація навколо Ормузької протоки вже вплинула на світові ринки. За даними Tradingeconomics, нафта різко підскочила після взаємних атак США та Ірану. У понеділок, 13 липня, ціна барелю нафти еталонного бренду Brent трималася на рівні 79,3 доларів. Це сталося після того, як CENTCOM повідомило про завдання нових ударів по іранських об'єктах, щоб продовжити руйнувати їхню спроможність атакувати цивільних мореплавців і торгові судна, що вільно прямують через протоку.
Водночас переговори між США та Іраном тривають непрямо в Досі (Катар) за посередництва Катару. Делегації не проводять прямих зустрічей, а головною темою є іранська ядерна програма та можливе послаблення американських санкцій в обмін на виконання Тегераном визначених умов. Попередній раунд переговорів завершився 17 червня підписанням меморандуму, який визначив рамки подальших консультацій. 1 липня Bloomberg писало, що американські перемовники Джаред Кушнер та Стів Віткофф провели продуктивні переговори в Катарі. Однак 7 липня США у відповідь на серію атак на торгові судна поблизу Ормузької протоки завдали нових ударів по Ірану та відновили санкції на продаж іранської нафти.
Аналітик з питань Близького Сходу Денис Клименко у проєкті «СвітОгляд» попередив, що ескалація на Близькому Сході може спровокувати різке зростання світових цін на нафту, що матиме наслідки й для української економіки. За його словами, одним із головних ризиків є можливе переорієнтування ресурсів США на Близький Схід, що може призвести до дефіциту допомоги для України. «Україні потрібно продовжувати бити по нафтопереробних заводах Росії. Однак потрібно враховувати і ризики, які перед нами є. В першу чергу США знову спробують перенаправити свої ресурси на Близький Схід, ті ресурси, які вони могли б передати Україні. І відповідно ми знову можемо зіткнутися з дефіцитом, якщо конфлікт затягнеться», — зазначив Клименко.
Він також попередив, що подорожчати може практично все: сільськогосподарська продукція, паливо, яке використовують аграрії для роботи комбайнів, логістика, товари та послуги. Якщо ціна на нафту підскочить до 150 чи навіть 200 доларів за барель, Україна може зіткнутися з серйозними економічними викликами. Нагадаємо, що 18 червня Сполучені Штати за розпорядженням Трампа повністю скасували морську блокаду іранських портів і прибережних районів, однак тепер ситуація кардинально змінилася.
Продовжити читання