Україну обрали членом Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки
Україна увійшла до складу Ради ООН з прав людини на наступний трирічний термін. Глава МЗС Андрій Сибіга подякував державам-членам ООН за підтримку та окреслив пріоритети роботи: притягнення Росії до відповідальності, захист військовополонених і повернення депортованих дітей.
Україну обрали членом Ради ООН з прав людини на наступний термін — 2027–2029 роки. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який подякував усім державам-членам ООН, що підтримали українську кандидатуру.
«Україна приєднується до Ради, продовжуючи захищати свій народ і свою суверенність від агресії Росії, яка призвела до серйозних порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права», — наголосив глава МЗС.
За його словами, на новій посаді Україна надаватиме пріоритет притягненню до відповідальності за порушення, які вчиняє Росія. Київ підтримуватиме міжнародні механізми для документування та розслідування таких порушень, а також виступатиме за захист полонених військовополонених.
Окремим напрямом роботи стане повернення депортованих і насильно переселених українських дітей. «Спираючись на власний досвід, ми працюватимемо з партнерами, щоб посилити притягнення до відповідальності, захищати людську гідність, зміцнювати міжнародну архітектуру прав людини та протидіяти новим викликам для прав людини у всьому світі», — додав Андрій Сибіга.
Членство в Раді ООН з прав людини триває три роки, після чого держави обирають знову на новий термін. Україна вже чотири рази входила до складу цього органу: у 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роках. Нинішнє обрання продовжує цю традицію участі в ключовому міжнародному механізмі захисту прав людини.
Рада ООН з прав людини є міжурядовим органом у системі ООН, який відповідає за зміцнення та захист прав людини в усьому світі. Вона розглядає ситуації з правами людини в окремих країнах, ухвалює резолюції та створює спеціальні процедури й комісії з розслідування. Членство в Раді дає державі право голосу при ухваленні рішень та можливість ініціювати розгляд важливих питань.
Для України участь у Раді має особливе значення на тлі повномасштабної агресії Росії. Київ послідовно наполягає на міжнародному розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях. Окрім того, українська сторона активно порушує питання незаконного вивезення дітей до Росії та їхнього повернення.
Раніше президент США Дональд Трамп видав указ про вихід США з Ради ООН з прав людини. Це рішення Вашингтона може вплинути на розстановку сил у Раді, тоді як Україна намагається зберегти та посилити міжнародну підтримку своїх ініціатив.
Також повідомлялося, що українець Микола Гнатовський став головою секції Європейського суду з прав людини. Це ще один приклад присутності представників України в ключових міжнародних правозахисних інституціях.
Обрання до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки відкриває для України додаткові можливості для просування власних ініціатив та залучення уваги світової спільноти до порушень з боку Росії. Водночас це покладає на Київ відповідальність за послідовну роботу в межах міжнародних механізмів захисту прав людини.
2
