В Україні пропонують перевіряти доброчесність кандидатів в адвокати
Українська адвокатура неодноразово приймала до своїх лав колишніх посадовців, звільнених через корупцію, що підриває довіру до професії. Фундація DEJURE дослідила міжнародний досвід і пропонує запровадити перевірку репутації кандидатів, як це роблять у країнах ЄС та Північної Америки.

Українська адвокатура вже неодноразово ставала притулком для колишніх посадовців, звільнених з органів правопорядку чи суддів через корупцію або інші недоброчесні практики. Зокрема, адвокатське об'єднання Віталія Марфіна, якого раніше звільнили з СБУ після отримання хабара у 180 тисяч доларів, внесло 14 мільйонів гривень застави за Андрія Єрмака. Марфін, маючи обвинувальний вирок у 2013 році, вже у 2015 році без проблем отримав статус адвоката. Також до складання адвокатського іспиту був близький покійний екснардеп Ілля Кива, обвинувачений у державній зраді, а колишній заступник військового прокурора Дмитро Борзих після звільнення створив адвокатське об'єднання, яке НАБУ та САП викрили на схемі незаконного доступу до закритої частини реєстру судових рішень, що призводило до витоку інформації та зриву розслідувань у справах топкорупції.
Такі випадки стали можливими через прогалину в правилах доступу до адвокатської професії: кандидатів перевіряють лише на знання права, але не оцінюють їхню репутацію та відповідність етичним стандартам. Формально вони складають іспит і отримують свідоцтво, а фактично зберігають старі зв'язки та практики, але вже у новому статусі. Європейський Союз роками наголошує Україні на необхідності реформи адвокатури, зокрема вирішення проблеми допуску до професії. Натомість Національна асоціація адвокатів України (НААУ) наполягає, що чинний закон відповідає європейським стандартам, а голова НААУ Лідія Ізовітова назвала його найсучаснішим законом про адвокатуру в Європі.
Фундація DEJURE дослідила, як це питання врегульоване в демократичних державах — Канаді, США, Латвії, Литві, Нідерландах та Швеції. Глибинні інтерв'ю з представниками професії з цих країн доводять, що перевірка доброчесності та репутації кандидатів є невід'ємною складовою допуску до адвокатури. Хоча моделі перевірки відрізняються, аргументи на користь такої перевірки є спільними. По-перше, добра репутація є основою довіри до професії. Як зазначив представник Асоціації адвокатів Литви, адвокат має дві речі: знання та репутацію, і репутація є найважливішою, оскільки відновити заплямовану репутацію дуже складно. Якщо один адвокат замішаний у недоброчесних практиках, це кидає тінь на всю професію, адже люди не звикли розбиратися, хто хороший, а хто поганий адвокат.
По-друге, адвокати часто є джерелом проникнення корупції у сфері правосуддя. Респондент із Нідерландів зазначив, що адвокати є основою для корупції, оскільки саме вони зазвичай передають хабарі суддям. В українських скандалах із суддівською корупцією, зокрема у справі про хабар у 2,7 мільйона доларів голові та суддям Верховного Суду, а також у справах про плівки з кабінету Павла Вовка та масове уникнення мобілізації, були залучені адвокати. Нещодавно Вищий антикорупційний суд виніс обвинувальний вирок адвокату, який намагався дати хабар у 200 тисяч доларів прокурорам САП. Тому високі стандарти доброчесності є антикорупційним запобіжником.
По-третє, доброчесність є умовою незалежності адвокатського самоврядування. Адвокатка з Канади зауважила, що самоврядування — це привілей, і якщо професія неспроможна доброчесно керувати собою, то чому вона має зберігати незалежність. У Литві Асоціація адвокатів ініціювала посилення вимог щодо доброчесності кандидатів, зокрема щодо корупційних злочинів, і переконала Міністерство юстиції внести відповідний законопроєкт. Це свідчить про відповідальність асоціації та зацікавленість у збереженні довіри суспільства.
У досліджених країнах беруть до уваги будь-які факти з професійного, громадського чи приватного життя кандидата, які ставлять під сумнів його репутацію. Йдеться про широку оцінку доброчесності, а не формальну перевірку. У Латвії та Литві в законі прописані детальні обставини, які перешкоджають доступу до адвокатської діяльності, пов'язані з кримінальною відповідальністю, дисциплінарними порушеннями чи звільненням з попередніх посад, зокрема судді, прокурора чи органів правопорядку. До уваги беруть також питання національної безпеки: у Латвії кандидатці відмовили через ймовірні зв'язки з Росією, оскільки її діяльність була пов'язана із захистом прав російськомовної меншини, що в міжнародному середовищі зображало Латвію як країну, яка порушує права російськомовних.
Таким чином, запровадження репутаційного фільтра для кандидатів в адвокати є необхідним кроком для підвищення довіри до професії та боротьби з корупцією в системі правосуддя. Україна може скористатися досвідом демократичних країн, де перевірка доброчесності є стандартною практикою, і уникнути ситуацій, коли адвокатами стають люди з сумнівною репутацією, що підриває авторитет усієї правової системи.
Продовжити читання