Нацбанк підвищив облікову ставку до 16,5% через зростання інфляційних очікувань
Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% на тлі суттєвого посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. Регулятор прогнозує інфляцію на рівні 12,5% за підсумками 2026 року.
Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5%. Рішення ухвалило правління НБУ з огляду на суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. Це уже третє підвищення поспіль, а загалом із кінця липня регулятор підняв ставку на півтора відсоткового пункту.
За словами голови Національного банку Андрія Пишного, який презентував рішення під час монетарного пресбрифінгу, інфляція за результатами поточного року може досягти 12,5% у річному вимірі. У вересні річна інфляція зросла до 10%, і, за оцінками НБУ, такі ж тенденції збереглися й у жовтні. Ще в серпні показник становив 8,1%, однак восени з'явилися нові фактори, які прискорили її зростання.
Пишний наголосив, що НБУ підвищив ставку, щоб підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Він назвав основною причиною високої інфляції наслідки російських атак на бізнес та логістику. За його словами, обстріли додадуть до інфляції 0,7 відсоткового пункту. За оцінкою банкірів, атаки на енергетику, логістичні та виробничі ланцюжки компаній стали ключовим новим чинником прискорення цін.
Національний банк очікує зниження інфляції лише у 2027 році, коли вона має сповільнитися до 7,3%. Тоді, за прогнозом НБУ, зменшиться вплив високих цін на нафту і пальне. Нацбанк зазначає, що скорочення ділової активності внаслідок російських атак обмежуватиме відновлення економічного потенціалу країни, а втрати цього потенціалу стримуватимуть зростання економіки.
Цикл підвищення ставки почався не одразу. Від початку 2026 року до 31 липня НБУ утримував облікову ставку на рівні 15%. Наприкінці липня регулятор підняв її до 15,5%, а 18 вересня до 16%. Вересневе рішення, за словами віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління «Глобус Банку» Сергія Мамедова, було необхідним кроком для стримування інфляції, збереження привабливості гривневих депозитів і ситуативного послаблення попиту на валюту.
Мамедов також пояснював, що восени з'явилися нові фактори прискорення інфляції, зокрема атаки на енергетику та логістичні й виробничі ланцюжки компаній. Саме ці чинники, на його думку, поступово змінили динаміку цін після відносно стабільного серпня, коли річна інфляція становила 8,1%. Таким чином, нове підвищення ставки стало продовженням вже розпочатої політики жорсткішого монетарного регулювання.
4
