Норвегія закликає Китай використати вплив на Росію для переговорів щодо України

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре закликав Китай використати свій вплив на Росію, щоб сприяти переговорному врегулюванню війни в Україні. Відповідну заяву він зробив під час зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї в Осло, повідомляє Reuters.

«Китай, ймовірно, є країною з найкращим і найпрямішим доступом до російського керівництва. Ми очікуємо, сподіваємося і рішуче закликаємо Китай використовувати цей канал», — наголосив норвезький прем'єр. За його словами, більша частина переговорів з китайським дипломатом була присвячена саме війні в Україні.

Стьоре зазначив, що існує «великий потенціал» для співпраці Європи з Китаєм, однак він залишається обмеженим через тісну взаємодію Пекіна з Москвою. Норвезький уряд прагне, щоб Пекін використав свої зв'язки з російським керівництвом для досягнення переговорного врегулювання.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, виступаючи раніше, охарактеризував діалог з КНР щодо припинення війни в Україні як «конструктивний та багатообіцяючий». Він ухилився від прямої відповіді на запитання, чи натякав Китай, що допоможе залучити Росію до переговорів, зазначивши: «Я не речник Китаю. Я не збираюся їх цитувати, але в їхніх словах є деякі натяки».

Норвезькі посадовці чітко окреслили свою позицію: переговори між Росією та Україною мають розпочатися без жодних попередніх умов, починаючи з припинення вогню на основі поточної лінії фронту. Прем'єр-міністр Норвегії визнав, що це «по суті, є значною поступкою з боку України, адже це знаходиться на їхній території».

Переговорний процес між Україною та Росією має складну історію. У травні 2025 року президент Росії Володимир Путін запропонував відновити прямі переговори в Стамбулі без попередніх умов. 16 травня відбулися перші за три роки прямі переговори делегацій, єдиним конкретним результатом яких стала домовленість про обмін полоненими у форматі «1000 на 1000».

2 червня 2025 року під час другого раунду переговорів у Стамбулі сторони обмінялися проєктами меморандумів із власним баченням умов припинення війни, однак компромісу не досягли. 23 липня 2025 року відбувся третій раунд, де ключові розбіжності щодо територій, припинення вогню та гарантій безпеки залишилися невирішеними. Протягом наступних місяців переговорний процес фактично зайшов у глухий кут через несумісні позиції сторін щодо територіальних поступок і умов завершення війни.

На тлі цих закликів з'являються нові факти щодо військової співпраці Китаю та Росії. Минулого тижня МЗС Німеччини викликало китайського посла для термінових переговорів через повідомлення про те, що російських солдатів навчають у Китаї. У травні стало відомо, що наприкінці минулого року китайські збройні сили таємно провели навчання для близько 200 російських солдатів на території Китаю. Деякі з них згодом повернулися, щоб воювати в Україні. Інформацію про це підтвердили спеціальні служби Євросоюзу.

Таким чином, заклик Норвегії до Китаю використати свій вплив на Росію відбувається в контексті складної дипломатичної гри, де Пекін одночасно виступає як потенційний посередник і як країна, що поглиблює військову співпрацю з Москвою. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи обере Китай роль конструктивного учасника мирного процесу, чи продовжить підтримувати російську військову машину.