Військовий «Рейду» пояснив, чому Україна не відповідає на удари по Москві дзеркально
Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд», вважає, що удари по Москві мають мати конкретну воєнну мету, а не бути відповіддю на атаки по Києву.
Військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд» та експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський вважає, що удари по Москві не слід завдавати лише як відповідь на атаки по Києву. За його словами, такі удари мають нести конкретну воєнну мету, а обмежені засоби варто зосереджувати на російських воєнних можливостях. Про це він розповів у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА».
Киричевський зазначив, що на емоціях після російських атак хочеться, щоб подібне відбувалося і в росіян. Розмову записували в день, коли знову вдарили по Південному мосту. Водночас, на його думку, Україні треба відрізнятися від Росії, а ступінь цивілізованості застосування військової сили полягає в тому, що вона має нести конкретну воєнну мету. Виправданими він назвав, зокрема, витрати кількох ракет «Нептун» на знищення стратегічно важливого військового заводу або на знищення Су-34 на землі.
Він також згадав далекобійні удари дронами. За його словами, були уражені два російські дата-центри, зокрема дата-центр «ВКонтакті», який уразив його полк разом з іншими полками СБС. Киричевський пояснив, що російська держава має вразливі місця, як-от дата-центри. Росія вживає заходів із захисту критичної інфраструктури, але на будь-яку дію є протидія. Гнатися за тим, щоб завдати болю цивільним, на його думку, недоцільно: це означає витрачати дефіцитні засоби.
Експерт навів і приклад обмеженості ресурсів ворога. Навіть Росія, за його словами, має ліміти: масово на одну атаку вона запускає близько 200 поршневих і реактивних БпЛА. Ворог, який пріоритезує терор цивільних, має дефіцит ресурсів і не може їх ефективно використати. Тому Україні, яка має ще більший дефіцит, слід учитися на помилках ворога і зосереджувати засоби на ураженні його воєнних можливостей. Киричевський навів приклад: знищення шести носіїв КАБів, тобто Су-34, може бути непомітним для Києва, але означає, що, наприклад, у Сумах стане легше. Результатом, до якого треба прагнути, він назвав ситуацію, коли в масштабах Росії стає гірше, а в масштабах України — легше.
Киричевський наголосив, що це його суб’єктивна думка, яка може не відображати колективну позицію. Він підкреслив, що саме така логіка дає змогу використовувати обмежені ресурси з максимальною користю для фронту, а не для відповіді на резонансні події.
Цей підхід він пов’язав із загальною ситуацією на фронті: удари, які мають конкретну ціль, на його думку, сильніше впливають на здатність росіян воювати, ніж символічна відповідь. Ініціатива, за його словами, має залишатися за Україною, а рішення про цілі мають ухвалюватися з огляду на військову доцільність.
Раніше, у ніч на 16 червня, українські дрони уразили Московський НПЗ, після чого на території заводу спалахнула пожежа. У Генштабі ЗСУ зазначили, що завод бере участь у забезпеченні російської армії, а його потужність перевищує 12 мільйонів тонн нафти на рік. Згодом атака українських дронів 20 вересня зупинила роботу Московського нафтопереробного заводу, що належить «Газпромнафта».
8
