У владі кажуть, що Київ згоден на деескалацію, питання в готовності РФ
Україна від початку спроб Дональда Трампа досягти деескалації погоджувалася на неї, але ключове питання — готовність Росії. Про це поінформоване джерело в українській владі повідомило на тлі заяви Трампа про нібито згоду обох сторін не бити по енергооб'єктах.
Україна погоджується на деескалацію з Росією, однак вирішальним залишається питання готовності російської сторони. Про це поінформоване джерело в українській владі повідомило на тлі заяви президента США Дональда Трампа про нібито домовленість Києва та Москви не завдавати ударів по енергетичних об'єктах.
За словами співрозмовника, Україна була згодна на деескалацію від самого початку спроб американського президента її досягти. «Це ж Трамп наче про щось говорить з росіянами. Коли тут Віткофф і Кушнер були, то обговорювали різні варіанти деескалації», — зазначило джерело. Воно також припустило, що заява Трампа може бути спробою поставити обидві сторони перед фактом, адже американський лідер усвідомлює, що йому важко відмовити. Водночас, наголосило джерело, Україна якраз згодна на деескалацію з самого початку, а питання полягає в готовності Росії.
Заява Трампа, опублікована в понеділок у соцмережі Truth Social, стосувалася не лише енергетики. Американський президент пов'язав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з російсько-українською війною, а не з Іраном, і ствердив, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергооб'єктах, а Росія нібито погодилася робити так само. Обидві сторони на момент появи заяви її не коментували.
Цьому передував заклик Трампа до президента України Володимира Зеленського припинити удари по російському дизельному паливу. Ще на початку липня під час публічної частини зустрічі із Зеленським Трамп називав українські удари по російських нафтопереробних заводах ескалацією, здатною привести до кінця війни. Минулого тижня він заявив, що мав «чудову» розмову з російським лідером Володимиром Путіним і що той хоче укласти угоду, аби покласти край війні в Україні.
Українська сторона своєю чергою публічно підтвердила готовність до кроку назустріч. Зеленський заявив, що Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка зупинить знищення критичної інфраструктури. За його словами, продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, адже російські удари направлені передусім проти них.
Водночас глава держави визнав, що Україна не впевнена в бажанні Росії дотримуватися будь-якої домовленості. Він не уточнив, до кого саме було звернення, але окреслив умову: якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по українській електриці, інших енергетичних об'єктах, критичній інфраструктурі та руху продовольства, то Україна готова забезпечити відповідну відсутність своїх ударів. Деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури, за його словами, може стати першим кроком до миру, і від партнерів очікують конкретики.
У вечірньому зверненні Зеленський додав, що існує «сильна пропозиція США» щодо взаємного припинення ударів між Росією та Україною. Якщо це може стати першим деескалаційним кроком, кроком припинення російських ударів по критичній інфраструктурі та української відповіді на них, то Україна готова підтримати деескалацію. Раніше Зеленський також висловив сподівання зустрітися з Трампом у США вже наступного тижня та наголосив, що Україна відкрита до морського й енергетичного перемир'я і планує обговорити це з американським колегою.
Таким чином, публічна позиція Києва залишається незмінною: підтримка деескалації за умови, що інша сторона справді готова її дотримуватися. Саме на цьому наголошує і джерело у владі, вказуючи, що ключ до будь-якої домовленості — не заяви, а реальна готовність Росії. Наразі ж ані підтвердження з боку Москви, ані деталей можливого механізму контролю за припиненням ударів по енергооб'єктах не оприлюднено.
